Лісосировинний ринок Румунії залишається одним із найбільш нестабільних у Центрально-Східній Європі. Цінова динаміка там формується не стільки ринковими факторами, скільки адміністративними рішеннями державного лісогосподарського підприємства RNP-Romsilva та постійними змінами регуляторної політики.
Як почалася криза: 2022–2023 роки
Нинішні дисбаланси беруть свій початок у кінці 2022 року, коли ціни на дрова в Румунії злетіли до спекулятивних рівнів — 700–900 леїв за кубометр (140–180 євро/м³). Одночасно ціни на хвойну деревину на корені досягли 550–600 леїв/м³, а вартість уже заготовленого пиловника перевищувала 1000 леїв/м³.
Попри очевидний дефіцит, Romsilva не збільшила обсяги пропозиції, оскільки бюджетні плани держпідприємства вже були виконані. У результаті на аукціонах 2023 року було виставлено лише 2,5 млн м³ деревини — суттєво менше за потреби ринку.
Наслідки для деревообробки виявилися драматичними:
- промислове виробництво скоротилося приблизно на 25%;
- підприємства працювали в умовах браку сировини;
- значна частина деревини продавалася вже в переробленому вигляді, що ще більше обмежувало доступ до кругляка.
2024 рік: адміністративне “стискання” ринку
У 2024 році ситуація лише ускладнилася. Romsilva продовжила політику пріоритету продажу вже заготовленої деревини, обмежуючи продаж лісу на корені. Формально це виглядало як підтримка цін, але фактично призвело до ще більшої деформації ринку:
- покупка готового пиловника від держлісгоспів стала вигіднішою, ніж самостійна заготівля;
- через погане сортування та логістику накопичувалися нереалізовані залишки;
- ціни на дрова обвалилися до мінімумів;
- при цьому якісний хвойний пиловник залишався дефіцитним і дорогим.
Лісозаготівельні компанії зазнавали збитків, тоді як деревообробна галузь втрачала конкурентоспроможність.
2025 рік: різкий розворот
Загроза реструктуризації збиткових лісництв змусила регіональні підрозділи Romsilva різко активізувати заготівлю. За перші дев’ять місяців 2025 року обсяги вирубки досягли 130% від плану, а частка продажу лісу на корені зросла до 62%.
Було запропоновано:
- 7,23 млн м³ деревини на корені,
- продано 5,73 млн м³,
- середня ціна — 230 леїв/м³ (≈46 євро).
Але і тут структурна проблема залишилася: понад 30% обсягів становила санітарна та аварійна деревина, малопридатна для промислової переробки. Тому вже в другій половині року дефіцит якісного пиловника знову загострився, а в регіоні Сучава ціни перевищили 600 леїв/м³.
Аукціони на 2026 рік: обсягів більше — ціни вищі
На головних аукціонах під 2026 рік пропозиція зросла до 3,3 млн м³ (майже на 1 млн м³ більше, ніж роком раніше). Проте середня ціна знову піднялася — до 288 леїв/м³ проти 278 леїв у 2025-му.
Високі ціни зберігаються навіть попри значну частку низькоякісної деревини. Відзначається серйозна регіональна диференціація:
- у Сучаві, Нямці та Бакеу — високий попит і жорстка конкуренція;
- на південному заході країни — надлишок пропозиції та низькі ціни.
Досвід Румунії чітко показує кілька ключових ризиків:
- Непослідовна державна політика здатна розбалансувати ринок сильніше, ніж будь-які зовнішні фактори.
- Адміністративне обмеження пропозиції веде не до стабільності, а до дефіциту та втрати виробничих потужностей.
- Надмірний акцент на короткострокові фінансові результати держлісгоспів підриває довгострокову конкурентоспроможність деревообробки.
- Продаж готової деревини замість лісу на корені може тимчасово наповнювати бюджет, але деформує галузь і зменшує інвестиції в приватний сектор.
За матеріалами GWMI