Forest Brief провів глибокий аналіз звіту UNECE «Forest Tracks: Country-Level Market Insights 2025/2026» і підготував окремий матеріал про ситуацію в лісовому секторі Чехії. Чехія залишається одним із важливих ринків Центральної Європи для деревини, деревообробки, паперової промисловості та дерев’яного будівництва. Однак після масштабної короїдної кризи, цінових коливань і слабкого будівельного циклу країна входить не в період швидкого зростання, а радше у фазу обережної стабілізації.
За оцінками Міністерства фінансів Чехії, економіка країни у 2026 році може зрости на 2,0%. Це помітне покращення після стагнації 2023 року та зростання ВВП на 1,2% у 2024 році. Основним драйвером відновлення є споживання домогосподарств, яке підтримується зростанням реальних доходів і зниженням схильності населення до заощаджень. У 2026 році очікується також пожвавлення інвестиційної активності.
Водночас зовнішні умови залишаються складними. У звіті зазначається, що економічна активність у Європі стримується невизначеністю торговельної політики США. Прогноз враховує припущення про 15% тарифи на більшість товарів, що експортуються з країн ЄС до США. Для Чехії це означає ризик ослаблення експорту, тоді як внутрішній попит може дедалі більше покриватися імпортом.
Інфляція в Чехії у 2025 році переважно утримувалась в діапазоні 2,5–3%. Середньорічний показник прогнозується на рівні 2,3% у 2026 році. На зниження інфляційного тиску впливатимуть дешевша нафта, міцніша чеська крона та нижчі ціни на енергію. Протилежний ефект матимуть зростання зарплат, підвищення акцизів і високі ціни на послуги та житло.
Ринок праці залишається напруженим. Безробіття, за прогнозом, становитиме 2,7% у 2026 році. Дефіцит робочої сили, зокрема у сфері послуг і будівництва, не дозволяє суттєво загальмувати зростання зарплат. Це важливо і для лісового сектору, оскільки вартість праці залишається одним із факторів собівартості заготівлі та переробки деревини.
Лісова політика Чехії: «Ліси для суспільства» та деревина як стратегічна сировина
Ключовим документом лісової політики Чехії залишається Концепція державної лісової політики до 2035 року, затверджена урядом у 2020 році. Її бачення сформульоване як «Ліси для суспільства». Йдеться про багатофункціональні ліси та стале лісоуправління, які мають одночасно забезпечувати екологічні, економічні, соціальні та культурні послуги.
Серед довгострокових цілей концепції — збереження всіх функцій лісу для майбутніх поколінь, підвищення біорізноманіття та екологічної стабільності лісових екосистем в умовах зміни клімату, підтримка конкурентоспроможності лісового господарства та деревообробної промисловості, а також посилення ролі освіти, науки, консалтингу й інновацій.
Окреме значення має Політика деревної сировини, затверджена урядом Чехії 26 червня 2024 року. Вона розглядає деревину як стратегічний, відновлюваний ресурс, який може відігравати важливу роль у пом’якшенні наслідків зміни клімату завдяки довгостроковому зберіганню вуглецю у дерев’яних виробах.
Основні пріоритети цієї політики — забезпечення довгострокової стабільної пропозиції деревини для внутрішньої деревообробної промисловості, просування деревини як відновлюваної сировини в економіці та повсякденному житті, а також збільшення виробництва продукції з вищою доданою вартістю.
Для Чехії це принципове питання. Після років короїдної кризи країна має не лише стабілізувати заготівлю, а й змінити логіку використання деревини: від експорту сировини та первинної переробки — до глибшої переробки, будівництва, біоекономіки та циркулярних моделей.
У документі також закладені довгострокові прогнози щодо доступної деревини до 2050 року. Якщо поточні короїдні спалахи будуть зупинені, середньорічна заготівля може становити близько 15 млн м³ до 2050 року. Для хвойної деревини прогнозується поступове зниження: приблизно 14 млн м³ у 2024–2033 роках, 12 млн м³ у 2034–2043 роках і 11 млн м³ у 2044–2053 роках.
Це означає, що чеський ринок має готуватися до структурної зміни ресурсної бази. Надлишок аварійної хвойної деревини, характерний для піку короїдної кризи, поступово відходить у минуле. У довшій перспективі ресурс хвойної деревини скорочуватиметься, а значення листяної деревини, переробки, ефективності використання та каскадного підходу зростатиме.
Дерев’яне будівництво: Чехія піднімає планку до 22,5 метра
Одним із найважливіших рішень для ринку деревини стало оновлення технічного стандарту ČSN 73 0802, яке набуло чинності у серпні 2025 року. Зміни дозволяють проєктувати багатоповерхові дерев’яні будівлі висотою до 22,5 метра за стандартизованою процедурою.
Раніше дерев’яні будівлі висотою понад 12 метрів можна було реалізовувати лише через індивідуальний інженерний підхід. Це ускладнювало роботу інвесторів і проєктувальників, підвищувало витрати та обмежувало масштабування дерев’яного будівництва. Новий додаток до стандарту створює більш прогнозовані умови для використання деревини, зокрема CLT-панелей, у багатоповерховому будівництві.
Політика деревної сировини також ставить амбітну мету: збільшити частку дерев’яних житлових будинків у Чехії з нинішніх приблизно 14% до 25% у 2035 році. Для цього передбачаються зміни будівельних стандартів, підтримка використання мінімальної частки деревини у відповідних публічних закупівлях, а також субсидії й податкові стимули для майже нуль-енергетичних дерев’яних будівель.
Це важливий сигнал для всієї Центральної Європи. Чехія фактично визнає деревину не лише лісовою сировиною, а й інструментом кліматичної політики, промислової модернізації та нового будівельного циклу.
Вплив Nature Restoration Law та біорізноманіття
На лісовий сектор Чехії впливатимуть і нові екологічні зобов’язання ЄС. Зокрема, у червні 2024 року Рада ЄС формально ухвалила Nature Restoration Law. Країни ЄС мають впровадити заходи з відновлення щонайменше 20% наземних і морських територій ЄС до 2030 року та всіх екосистем, які потребують відновлення, до 2050 року.
Для лісових екосистем це означає необхідність покращення показників мертвої деревини, різновікової структури лісів, зв’язності лісових масивів, запасів органічного вуглецю, частки лісів із домінуванням місцевих порід і деревного різноманіття.
У звіті прямо зазначається, що виконання цих вимог може зменшити площу лісів, доступних для постачання деревини, а отже — потенційні можливості заготівлі. Так само на ресурсну базу може вплинути реалізація Стратегії ЄС з біорізноманіття до 2030 року. Наразі 3,66% території Чехії відповідає визначенню суворої охорони, тоді як зобов’язання до 2030 року становить 6,02% території країни.
Для ринку це означає, що майбутня пропозиція деревини залежатиме не лише від стану лісів і попиту промисловості, а й від екологічного регулювання. Чехія, як і інші країни ЄС, поступово входить у модель, де лісова політика дедалі більше балансує між заготівлею, кліматом, біорізноманіттям і соціальними функціями лісу.
Клімат і короїд: криза стихає, але ризик не зник
2024 рік для захисту лісів Чехії оцінюється як несприятливий, хоча обсяги санітарних рубок через короїда суттєво знизилися. Однією з причин стали погодні умови — холодні та дощові весняні місяці.
Водночас 2024 рік був найтеплішим за всю історію спостережень. Глобальне відхилення становило +1,5 °C, а для Чехії — +2,0 °C. Опади у 2024 році були вищими за середній рівень і становили 113% норми. Попри це, перенаселення короїда в ялинових і соснових насадженнях тривало ще один рік.
Основними абіотичними факторами пошкоджень залишалися вітер і посуха, а головним біотичним фактором — короїд у ялинових насадженнях. Загальний обсяг санітарних рубок у 2024 році досяг 8,0 млн м³, з яких 3,9 млн м³ були пов’язані з природними порушеннями, а 2,4 млн м³ — з пошкодженнями комахами.
На початку 2025 року погодні умови знову створювали ризики. Середньомісячні температури у січні, березні, квітні та червні були вищими за довгострокову норму. Найбільше відхилення зафіксовано у березні — +1,9 °C. Опади, за винятком липня, були нижчими за довгострокову норму, а у лютому становили лише 30% норми.
Такі умови можуть погіршувати стан деревостанів і підвищувати ризик нових спалахів короїда, особливо у ялинових і соснових лісах. Тому стабілізація після короїдної кризи не означає завершення проблеми. Чехія переходить до етапу, коли ризики стають менш вибуховими, але більш системними та кліматично залежними.
Заготівля деревини: стабілізація після піку
У 2024 році загальний обсяг заготівлі деревини в Чехії становив 17,8 млн м³. Державне підприємство Lesy České republiky, яке управляє 45% лісової площі країни, заготовило круглого лісу на рівні 8,1 млн м³ у 2025 році — приблизно на рівні 2024 року.
Для хвойного пиловника очікується збереження рівня пропозиції. Натомість пропозиція хвойної балансової деревини може зрости приблизно на 5%, оскільки власники лісів проводять відкладені прорідження після короїдного спалаху. Це збільшує доступність тонкомірної деревини та балансової сировини.
У 2024 році обсяг деревини, отриманої від проріджень, зріс на 41% у річному вимірі та становив 23% загальної заготівлі. Для листяного пиловника у 2025 році зростання приблизно на 10%, для листяної балансової деревини — стагнація, а для паливної деревини — збереження рівня 2024 року.
Прогноз на 2026 рік залишається залежним від погоди та своєчасної переробки санітарної деревини. За сприятливих умов можна очікувати подальшої незначної стабілізації або зниження заготівлі.
Ціни на круглий ліс: хвойна деревина зростає, листяна дешевшає
У 2024 році середня ціна хвойної круглої деревини в Чехії зросла на 3,5%. Ціна ялинового пиловника підвищилася в середньому на 5,3%, соснового — на 2,9%. Для хвойної балансової деревини цінові зміни були мінімальними: ялинова балансова деревина зросла на 0,9%, соснова знизилася на 0,2%.
Натомість ціни на листяну круглу деревину в середньому знизилися на 2,2%.
У першому півріччі 2025 року зростання цін на хвойну деревину сповільнилося. Середня ціна хвойного круглого лісу зросла на 1,6%, ялинового пиловника — на 1,2%, соснового — на 1,3%. Для хвойної балансової деревини динаміка знову була майже нейтральною: ялинова балансова деревина знизилася на 0,2%, соснова зросла на 0,8%.
Листяна кругла деревина продовжила дешевшати — мінус 3,6% у першому півріччі 2025 року.
Ця структура цін показує, що ринок хвойної деревини після короїдного шоку поступово стабілізується, тоді як листяний сегмент поки що не демонструє такого самого цінового імпульсу. Для деревообробки це означає більш передбачуване, але не обов’язково дешеве середовище закупівлі сировини.
Будівництво: слабкість житлового ринку та шанс на відновлення
Будівельний сектор залишається одним із ключових факторів попиту на деревину. У 2024 році в Чехії було завершено 30 274 нові квартири в багатоквартирних будинках, що на 20,5% менше, ніж роком раніше. Кількість завершених приватних будинків також знизилася на 21% — до 14 013.
Це вплинуло і на дерев’яне будівництво. Частка завершених будинків із дерев’яними конструкціями у 2024 році знизилася на 1 процентний пункт і становила 13,6%.
У першому півріччі 2025 року було завершено 16 962 нові житлові одиниці, що на 3,3% менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Будівництво житла в приватних будинках зменшилося на 23,5%, у багатоквартирних будинках — на 15,8%.
Водночас різко зросла активність у реконструкції існуючого житла. Кількість житлових одиниць у реконструйованих приватних будинках збільшилася на 224%, а в багатоквартирних будинках — на 191,3%.
Нові житлові старти також знижуються. У першій половині 2025 року було розпочато будівництво 16 295 житлових одиниць, що на 5,4% менше у річному вимірі. У приватних будинках падіння становило 10,8%, у багатоквартирних — 9,9%.
Однак загальний будівельний індекс демонструє ознаки покращення. У 2024 році сектор житлового та нежитлового будівництва знижувався у перших трьох кварталах: мінус 8,9%, мінус 8,7% і мінус 6,0%. Але у четвертому кварталі відбулося зростання на 7,0%. У першому та другому кварталах 2025 року зростання продовжилося — на 12,7% і 12,1% відповідно.
У 2026 році очікується зростання будівництва на 2,4%, пов’язане з державними інвестиціями, дешевшими кредитами та загальним економічним відновленням. Для деревообробної галузі це може стати одним із головних факторів пожвавлення.
Деревообробка: 2024 рік був позитивним, 2025-й — обережний
За даними Чеського статистичного управління, промисловий індекс у секторі CZ NACE 16 — виробництво деревини та виробів з деревини й корка, крім меблів — зростав у всіх чотирьох кварталах 2024 року. Найбільше зростання було зафіксоване у другому кварталі — 6,1%.
У першому кварталі 2025 року сектор ще показав невелике зростання на 0,3%, але у другому кварталі вже зафіксував спад на 1,1%. Тому порівняно з 2024 роком у 2025 році – стагнація деревообробного сектору.
Якщо прогнозоване пожвавлення будівництва у 2026 році справдиться, виробництво у деревообробці може знову перейти до зростання. Це особливо важливо з огляду на політику Чехії щодо збільшення частки дерев’яного будівництва та глибшої переробки деревини.
Паперова промисловість: нова машина Mondi змінить баланс
На відміну від деревообробки, сектор виробництва паперу та паперових виробів у Чехії демонструє стабільнішу позитивну динаміку. У 2024 році найвище зростання було зафіксоване у першому кварталі — 8,4%. У другому і третьому кварталах сектор зростав на 5,6% і 2,5%, а у четвертому кварталі показав незначне зниження на 0,2%.
У 2025 році зростання продовжилося: 1,2% у першому кварталі та 0,7% у другому кварталі.
Ключовим фактором майбутнього збільшення виробництва є запуск нової папероробної машини на заводі Mondi у місті Штеті. Машина призначена для виробництва небіленого крафт-паперу, який використовується, зокрема, для мішків для будівельних матеріалів, промислової упаковки та інших сталих пакувальних рішень, що замінюють пластик.
У 2026 році машина має вийти на повну потужність. Очікувана річна виробнича потужність — 210 тис. тонн. Це означає, що виробництво паперу в Чехії у 2026 році має суттєво зрости.
Зовнішня торгівля: менше руху в круглому лісі, більше активності в папері та енергетичній деревині
У першій половині 2025 року зовнішня торгівля деревиною в Чехії демонструвала змішану картину.
Експорт хвойного пиловника знизився на 9% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, імпорт — на 16%. При цьому ялиновий пиловник становив 92% імпорту. У сегменті хвойної балансової деревини імпорт знизився на 3%, експорт — на 13%. Ялинова балансова деревина домінувала в імпорті з часткою 66%.
У листяному сегменті імпорт пиловника знизився на 14%, але експорт зріс на 11%. Імпорт листяної балансової деревини залишався традиційно мінімальним, а загальний експорт знизився на 14%. Водночас експорт букової балансової деревини зріс на 10%.
У пиломатеріалах ситуація виглядала краще. Експорт хвойних пиломатеріалів зріс на 2%, імпорт знизився на 15%. Для листяних пиломатеріалів імпорт зменшився на 8%, а експорт зріс на 14%.
Помітно зросла активність у сегменті деревної тріски: імпорт збільшився на 49%, експорт знизився на 11%. У пелетах імпорт зріс на 401%, а експорт — на 2%. Водночас обсяг імпорту пелет становив лише 12% від загального експорту, тобто Чехія залишається значно сильнішою як експортер у цьому сегменті.
У деревних плитах ситуація була майже стабільною: річні відхилення здебільшого становили лише 1–2%. Винятком був MDF, експорт якого знизився на 13%.
У целюлозі імпорт зріс на 2%, а експорт знизився на 29%. Основною причиною стало падіння експорту хімічно вибіленої хвойної целюлози на 71%, що, ймовірно, пов’язано із запуском нової машини Mondi для виробництва небіленого крафт-паперу. У сегменті паперу та картону імпорт не зріс, тоді як експорт збільшився на 9%.
Що означає чеський кейс для ринку деревини
Чеський лісовий сектор поступово виходить із найгострішої фази короїдної кризи, але не повертається до старої моделі. Надлишкові обсяги аварійної хвойної деревини зменшуються, ресурсна база стабілізується, а довгострокові прогнози вказують на скорочення доступної хвойної деревини.
У цій ситуації Чехія робить ставку на кілька напрямів: глибшу переробку, дерев’яне будівництво, циркулярну економіку, біоекономіку, публічні закупівлі з використанням деревини та заміну частини викопних і невідновлюваних матеріалів деревними продуктами.
Водночас ринок залишається вразливим до клімату, короїда, посухи, будівельного циклу та регулювання ЄС у сфері біорізноманіття. Nature Restoration Law і Стратегія ЄС з біорізноманіття можуть обмежити доступну для заготівлі площу лісів. Це означає, що майбутній баланс між екологічними цілями та потребами деревообробної промисловості стане одним із ключових питань для Чехії.
Для України цей кейс важливий з кількох причин. По-перше, Чехія демонструє, як країна після масштабної короїдної кризи переходить до більш системної політики використання деревини. По-друге, вона закладає деревину в будівельну політику, публічні закупівлі та кліматичну стратегію. По-третє, чеський досвід показує, що стабільність лісового сектору залежить не лише від обсягів заготівлі, а й від здатності країни створювати внутрішній попит на продукцію з високою доданою вартістю.
Чехія фактично формує нову модель: менше залежності від сировинної логіки, більше фокусу на переробці, будівництві, циркулярності та кліматичній ролі деревини. Саме ця трансформація може стати одним із головних напрямів розвитку лісового сектору Центральної Європи у найближчі роки.
