Stora Enso — найстаріша діюча компанія у світі — готується до стратегічного розділення бізнесу, виокремлюючи лісовий напрям у самостійну компанію. Таким чином концерн фактично створює першу в Європі «pure-play» лісову компанію, зосереджену виключно на володінні та управлінні лісовими активами, без вертикальної інтеграції з переробкою целюлози та паперу. Повідомляє FT.
Хоча ліси не вважаються динамічним або спекулятивним активом, вони мають низку інвестиційних переваг. На відміну від більшості сільськогосподарських культур, деревина не потребує жорсткого графіка збору — ліс може залишатися «на корені», накопичуючи біомасу та вартість до сприятливішого економічного циклу. Крім того, історично інвестиції в ліс мають низьку кореляцію з іншими класами активів, що робить їх привабливими в періоди ринкової турбулентності.
За оцінками Stora Enso, за умови збереження середніх показників останніх 30 років, лісова компанія може генерувати близько 7% річної дохідності від активів загальною вартістю 5,7 млрд євро. Значну частину цієї дохідності забезпечує зростання вартості землі. Додатковий потенціал створюють відновлювані джерела енергії — зокрема, розміщення вітрових електростанцій на лісових ділянках.
Водночас оцінка лісових активів залишається складною. Європейський ринок фрагментований і малопрозорий: власниками лісів виступають фінансові інвестори, приватні компанії та фізичні особи. У Швеції близько 3% населення є власниками лісів, а у Великобританії значні площі й досі перебувають у руках родинних маєтків.
У 2024 році лісовий підрозділ Stora Enso забезпечив продажі на рівні 1,17 млрд євро. Паралельно компанія реалізувала 12% своїх лісових угідь консорціуму на чолі з німецькою страховою групою Munich Re за 900 млн євро. Це відповідає приблизній оцінці 6,5 річних виторгів або близько 5 143 євро за гектар, що дає орієнтовну загальну вартість нової лісової компанії на рівні 6,2 млрд євро. Прямих аналогів у Європі небагато; найближчі порівняння — американські timber REITs, які, однак, зазвичай поєднують лісоволодіння з іншими активами.
Інтерес страхових компаній та інституційних інвесторів може пожвавити європейський ринок лісових інвестицій, який досі відставав від США. Паралельно зростає активність стратегічних покупців: Ingka Group (IKEA) вже формує власний лісовий портфель, що свідчить про нову хвилю вертикальної інтеграції — але вже з боку споживачів сировини.
З точки зору фундаментальних факторів, пропозиція деревини обмежена довгими лісовими циклами (30–40 років) та фізичними межами площ. Водночас, за оцінками інвестора Gresham House, глобальний попит на деревину до 2050 року може зрости до 80%. Це формує довгострокову підтримку цін і вартості активів.
Карбоно-кредити, попри проблеми з довірою та методологіями, поки що не є надійним джерелом доходів. Однак концепція «природних активів» поступово знаходить економічне обґрунтування. Так, Forestry England оцінює вартість лісових земель Англії у 88 млрд фунтів стерлінгів з урахуванням екосистемних послуг — зменшення ризиків повеней, збереження біорізноманіття та соціальних вигод. Монетизація таких ефектів можлива лише за умови участі держави або соціально відповідального бізнесу, але саме вони можуть стати додатковим елементом інвестиційної привабливості лісу.
Рішення Stora Enso виокремити лісовий бізнес сигналізує про зміну сприйняття лісів у Європі — від допоміжного ресурсу для переробки до повноцінного фінансового та стратегічного активу з довгостроковим потенціалом.