У США масивна деревина дедалі активніше переходить із нішевого архітектурного рішення у площину федеральної житлової політики. Сенаторка-республіканка від штату Міссісіпі Сінді Гайд-Сміт закликала Міністерство житлового будівництва та міського розвитку США (HUD) розглядати mass timber як один з інструментів подолання кризи доступності житла.
Під час слухань у підкомітеті Сенату з питань транспорту, житлового будівництва та міського розвитку щодо бюджетного запиту HUD на 2027 фінансовий рік Гайд-Сміт звернулася до міністра HUD Скотта Тернера із закликом залучити до цієї роботи Лісову службу США, лісові комісії штатів, дослідницькі університети та будівельний сектор. Мета — зробити масивну деревину більш поширеним матеріалом у будівництві доступного житла.
Mass timber як відповідь на житлову кризу
За позицією Гайд-Сміт, багатоквартирне житло з масивної деревини вже демонструє потенціал для скорочення витрат і термінів будівництва. Саме ці два фактори є критичними для США, де дефіцит доступного житла залишається однією з найбільших соціально-економічних проблем.
Сенаторка наголосила, що дискусія навколо mass timber у США часто зосереджена переважно на управлінні лісовими ресурсами. Натомість вона пропонує змістити фокус і розглядати масивну деревину також як житловий, промисловий та регіональний економічний інструмент.
У цьому підході mass timber стає не лише темою для архітекторів або лісової галузі. Це вже елемент ширшої політики: як швидше будувати, як зменшувати залежність від традиційних матеріалів, як підтримувати регіональні лісові економіки та як створювати робочі місця.
Чому Міссісіпі просуває цю тему
Міссісіпі є одним із штатів, де лісова економіка має суттєве значення. За даними, наведеними Гайд-Сміт, у 2025 році лісопов’язана економічна активність штату забезпечила понад 4,42 млрд доларів США доходу та підтримувала понад 80 тис. робочих місць.
Саме тому просування масивної деревини для житлового будівництва має для штату подвійний ефект. З одного боку, воно може розширити внутрішній попит на деревинну продукцію. З іншого — створити новий ринок для інженерної деревини, досліджень, проєктування та будівельних технологій.
Гайд-Сміт раніше підтримувала федеральне фінансування для Mississippi State University Forest Products Laboratory, зокрема для досліджень у сфері комерціалізації біомаси, стандартів пиломатеріалів, будівництва з масивної деревини та довговічності деревинних конструкцій. Університет також співпрацює з Mississippi Forestry Association у розвитку сталого проєктування та advanced timber construction.
Федеральна політика і ринок деревини
Слухання у Сенаті є частиною підготовки бюджетного законодавства, яке визначатиме фінансування HUD на фінансовий рік, що починається 1 жовтня 2026 року. Саме до фіналізації цього процесу Гайд-Сміт прагне отримати від HUD політичну готовність інтегрувати mass timber у житлову політику.
Це важливий сигнал для ринку. Якщо HUD почне системно працювати з темою масивної деревини, це може вплинути на попит на CLT, glulam та інші види інженерної деревини у житловому будівництві. Для виробників це означає потенційне розширення ринку за межі комерційних та іміджевих проєктів — у сегмент масового житла.
Водночас американська дискусія показує, що для масштабування mass timber недостатньо лише наявності лісового ресурсу. Потрібні будівельні норми, стандарти, дослідницька база, підготовлені проєктанти, страхові та фінансові інструменти, а також готовність держави включати деревину в програми житлового будівництва.
Чому це важливо для України
Для України цей кейс має практичне значення. Повоєнне відновлення потребуватиме швидких, масштабованих і водночас економічно обґрунтованих рішень у житловому та громадському будівництві. Масивна деревина може бути одним із таких напрямів — особливо для шкіл, дитсадків, адміністративних будівель, соціального житла та малоповерхової забудови.
Але американський приклад демонструє: mass timber стає ринком не тоді, коли про нього говорять як про екологічну альтернативу, а тоді, коли його вбудовують у державну політику, стандарти будівництва, освітні програми та систему фінансування.
Для української деревообробної галузі це також сигнал. Якщо Україна хоче рухатися від експорту сировини та пиломатеріалів до продукції з вищою доданою вартістю, розвиток інженерної деревини має бути пов’язаний не лише з експортом, а й із внутрішнім попитом — насамперед у відновленні країни.
Висновок FOREST BRIEF
Ініціатива в Сенаті США показує, що масивна деревина поступово стає частиною великої політики — житлової, промислової, кліматичної та регіональної.
Для США це спосіб поєднати вирішення житлової кризи з підтримкою лісової економіки. Для України — приклад того, як деревина може перейти з категорії будівельного матеріалу в категорію стратегічного ресурсу для відновлення.
Ключове питання для українського ринку: чи зможе держава, бізнес і наука сформувати власну політику розвитку інженерної деревини — не як окремих пілотних проєктів, а як системного напряму відбудови та промислової модернізації.
