На європейський ринок продовжує потрапляти санкційна деревина з Росії та Білорусі, що постачається через треті країни та продається під новим походженням. За оцінками учасників ринку, така продукція пропонується зі знижками на 20–30% нижче ринкового рівня, що створює серйозний ціновий тиск на легальних виробників у Балтійському регіоні.
Генеральна директорка естонської деревообробної компанії Puidukoda Евелі Опман зазначає, що навіть після припинення прямих закупівель російської деревини ціни залишаються під тиском через нелегальні поставки. Сировина часто декларується як продукція з Казахстану, Туреччини або Китаю, хоча фактично має російське походження.
За даними екологічної організації Earthsight, після введення санкцій до ЄС могло потрапити близько 1,5 млрд євро забороненої березової фанери, причому найбільшими імпортерами підозрілої продукції стали Польща, Іспанія, Португалія, Італія, Німеччина та Естонія.
Лабораторні дослідження також показали, що майже половина зразків березової продукції у Великій Британії та США була неправильно маркована, що свідчить про можливе російське або білоруське походження.
Представники галузі підтверджують, що схеми обходу санкцій залишаються поширеними: деревина потрапляє до ЄС через посередників, а іноді отримує нове походження без достатньої переробки. Наприклад, пропозиції фанери з Казахстану можуть бути дешевшими на сотні євро за кубометр порівняно з європейською продукцією.
Митні органи Естонії у 2024–2025 роках відкрили понад 100 проваджень щодо можливих порушень правил визначення походження деревини. Влада Балтійських країн та Польщі закликає Європейську комісію посилити санкційний режим і запровадити обов’язкове підтвердження походження сировини.
Попри те що країни Балтії практично припинили прямий імпорт російської деревини після 2022 року, присутність дешевої санкційної продукції на ринку продовжує створювати структурну цінову перевагу для недобросовісних постачальників.