3 листопада 2025 року, FOREST BRIEF
Світова лісова галузь поступово відходить від моделі, де головним показником ефективності є кількість заготовленої деревини. Прикладом цієї трансформації стала Qarlbo Biodiversity — шведська компанія, що впроваджує нову парадигму управління лісами, у центрі якої — біорізноманіття як економічна цінність.
Компанія, заснована сімейним офісом творця EQT AB Конні Йонссона, експериментує з підходом, який поєднує комерційну лісозаготівлю, відновлення природних екосистем і ринок біорізноманітних кредитів (biodiversity credits). Йдеться не лише про те, щоб продавати деревину чи поглинати CO₂, а про те, щоб вимірювати вартість лісу через його живі функції — здатність підтримувати ґрунти, забезпечувати середовище для видів, пом’якшувати кліматичні ризики.
Qarlbo у своїх пілотних проєктах у США замінює швидкорослі соснові плантації на довгобіру сосну (longleaf pine)— вид, що формує стійкіші екосистеми, менше схильні до пожеж і ерозії. У лісах компанії залишають старі дерева, створюють гніздові ділянки для рідкісного червоно-чубатого дятла, зменшують використання пестицидів і штучного відновлення.
«Ми хочемо довести, що ліс може бути одночасно прибутковим і живим», — пояснює CEO компанії Фредрік Брук.
Модель Qarlbo відображає глобальний тренд “nature-positive forestry”, який передбачає інтеграцію природоорієнтованих підходів у комерційну економіку. Якщо ринок вуглецевих кредитів оцінюється у сотні мільярдів доларів, то сектор біорізноманітних кредитів поки не перевищує 10 млн USD, але демонструє швидке зростання. Європейські інвестори та екологічні фонди вже готують стандарти оцінки таких активів.
Для країн, які відновлюють свої лісові ресурси після війни чи вирубок, досвід Qarlbo може стати прикладом переходу від індустріального до екологічного мислення — де головним продуктом стає не сировина, а здорова екосистема.
Джерела: The Wall Street Journal, Skogsaktuellt, PR Newswire, Qarlbo Biodiversity Press Center