У нижній течії Дніпра та на ділянках річки вище колишньої Каховської ГЕС дедалі частіше фіксують появу червонокнижних осетрових. Науковці називають це однією з найнеочікуваніших екологічних змін після руйнування Каховської дамби у 2023 році.
За останні місяці повідомлення про осетрів надходять із Запорізької області та нижнього Дніпра. Дайвери, військові та науковці фіксують появу риби в районах, де її не спостерігали понад пів століття.
Фахівці пояснюють це відновленням природного міграційного шляху між Чорним морем і верхніми ділянками Дніпра. Після будівництва Каховської ГЕС осетрові фактично втратили доступ до значної частини історичних нерестовищ через відсутність рибоходів. У результаті нерест відбувався переважно в районі Херсонщини та пониззя Дніпра.
Після руйнування дамби ситуація змінилася. За оцінками науковців, риба отримала можливість безперешкодно підніматися приблизно на 200 кілометрів відновленим руслом річки. Саме тому осетрів почали фіксувати навіть поблизу Запоріжжя — вперше за понад 60 років.
Особливе значення ця тенденція має для Херсонщини. Саме нижній Дніпро та Дніпровсько-Бузький лиман історично залишалися останніми природними районами нересту осетрових після створення каскаду водосховищ. У 1984 році в селі Дніпровське на Херсонщині навіть був створений спеціалізований Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод, який займався відновленням популяцій осетра, стерляді та севрюги. За роки роботи підприємство випустило у водойми понад 52 млн екземплярів молоді осетрових риб.
Втім екологічна історія має і трагічний бік. Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року територія Дніпровського осетрового заводу була повністю затоплена, а саме підприємство фактично знищене. Нині ця територія перебуває у зоні бойових дій.
Науковці наголошують, що повернення осетрових не означає автоматичного відновлення популяції. Частина потенційних нерестовищ залишається на тимчасово окупованих територіях, а різкі коливання рівня води створюють ризики для риби, яка заходить на мілководдя. Крім того, осетрові залишаються одними з найбільш вразливих видів риб в Україні та занесені до Червоної книги.
Історія з осетрами демонструє парадоксальний екологічний ефект після руйнування Каховської дамби. Подія, яка стала однією з найбільших екологічних катастроф сучасної Європи, одночасно відкрила шлях до відновлення природних міграційних маршрутів риб, заблокованих на Дніпрі протягом десятиліть. Для нижнього Дніпра та Херсонщини це може стати одним із найважливіших індикаторів поступового відновлення природних річкових екосистем у майбутньому.
