Німецька Pollmeier Massivholz, один із ключових гравців європейського ринку букової деревини, підбила підсумки сезону закупівлі букової сировини 2025/2026. Головний сигнал для ринку: великі переробники дедалі уважніше рахують не лише кубометри, а й якість деревини, строки контрактування та майбутній вихід готової продукції.
За даними Timber Online, у сезоні 2025/2026 Pollmeier внесла кілька змін у закупівельну політику. Найважливіші з них — приймання частини букової деревини з якістю, близькою до промислової, а також припинення укладання нових контрактів після 15 жовтня 2025 року. Підсумки сезону коментував керуючий директор компанії Dr. Malte Pries.
На перший погляд, це технічне рішення. Насправді — це показник зміни логіки на ринку. Pollmeier намагається зменшити частку низькосортного виходу у пилопродукції через більш дисципліновану закупівлю сировини. Сам Timber Online виніс це у підзаголовок матеріалу: частку “low grade” lumber компанія скорочує саме через контроль закупівель.
Масштаб компанії робить цей сигнал важливим для всього європейського ринку бука. На майданчику Pollmeier у Creuzburg працює близько 580 працівників, а потужність лісопильного виробництва становить 325 тис. м³ на рік. Там же розташована зона мокрого зберігання розміром приблизно 900 × 100 м, здатна вміщувати до 160 тис. м³букової деревини.
Ще одна важлива цифра — локальність сировини. За даними Pollmeier, понад 85% букової деревини для заводу в Creuzburg заготовляється у лісах у радіусі до 150 км від підприємства. Це знижує логістичні ризики, але водночас робить компанію дуже залежною від якості та доступності ресурсу в конкретному регіоні.
Бук має особливе значення для Німеччини. За даними Pollmeier, це найпоширеніша листяна порода в країні: на бук припадає близько 15% деревостанів. За останні 15 років площа букових насаджень у Німеччині збільшилася приблизно на 150 тис. га.
Водночас ринок бука залишається експортно активним. За даними Global Wood Markets Info, лише у січні–лютому 2025 року експорт букових колод із Німеччини сягнув близько 158 тис. м³, що було більш ніж на 20% вище, ніж за аналогічний період 2024 року.
Тому рішення Pollmeier важливе не лише як внутрішня політика одного виробника. Воно показує, що навіть за наявності значного ресурсу переробники не готові автоматично забирати будь-яку якість. Для них дедалі важливіше, який саме вихід продукції дасть закуплена сировина.
Для лісовласників це означає посилення вимог до сортування, якості заготівлі та строків контрактування. Наявність букової деревини сама по собі вже не гарантує стабільного збуту. Покупець оцінює не лише обсяг, а й те, чи не створить ця сировина надмірну частку низькосортної пилопродукції.
Для деревообробників кейс Pollmeier демонструє іншу тенденцію: маржа дедалі більше захищається не тільки ціною продажу, а й якістю сировини на вході. У листяній деревині це особливо критично, адже помилка у закупівлі швидко перетворюється на складські залишки або втрату рентабельності.
