Нідерланди знову демонструють пожвавлення на ринку меблів і виробів з деревини. За даними EUWID, у IV кварталі 2025 року вартість імпорту меблів до країни зросла на 10% — до €1,773 млрд проти €1,612 млрд за аналогічний період попереднього року. Перед цим у II кварталі динаміка була стабільною, а в III кварталі імпорт знизився на 2%. Тобто наприкінці року ринок знову перейшов до зростання, майже повторивши темп I кварталу, коли імпорт збільшився на 11%.
Ця новина важлива не лише для меблевої галузі. Нідерланди є одним із ключових торговельних вузлів Європи, тому зміни в імпорті меблів часто відображають ширші процеси: стан споживчого попиту, конкуренцію між європейськими та азійськими виробниками, логістику, роль реекспорту та трансформацію будівельного сектору в бік деревини й біоматеріалів.
За даними CBS, у 2023 році Нідерланди імпортували товарів і послуг на €826 млрд, із яких €591,8 млрд припадало на товари. При цьому 37% загальної вартості імпорту знову залишали країну у формі реекспорту. Це пояснює, чому нідерландський імпорт не можна розглядати лише як внутрішнє споживання: значна частина товарних потоків працює на ширшу європейську торгівлю.
Імпорт зростає, але це не обов’язково означає бум виробництва
Зростання імпорту меблів у IV кварталі 2025 року свідчить про відновлення торгової активності, але не обов’язково про різке покращення становища місцевих виробників. Нідерланди традиційно мають сильну позицію в логістиці, дистрибуції, дизайні, архітектурі, проєктуванні та торгівлі, але в сегменті масового виробництва меблів значною мірою залежать від імпорту.
За даними UN Comtrade, які наводить Trading Economics, імпорт Нідерландів у категорії “меблі, освітлення, вивіски та збірні будівлі” у 2025 році становив $9,07 млрд. Це підтверджує масштаб ринку: країна залишається великим імпортером готової продукції, комплектуючих і пов’язаних товарів для сектору облаштування житла та комерційних приміщень.
Для деревообробки це означає зміщення акцентів. Нідерландський ринок дедалі менше виглядає як класична виробнича база масових меблів і дедалі більше — як висококонкурентний торговий, логістичний і проєктний центр. Тут важливі не лише ціна і обсяг, а й сертифікація, простежуваність походження деревини, дизайн, швидкість поставки, здатність працювати з контрактними каналами та вимогами сталого будівництва.
Деревина в будівництві: амбіції високі, реалізація повільніша
Окремий напрям, який може змінити структуру попиту на деревину в Нідерландах, — будівництво з деревини та біоматеріалів. Амстердам і столичний регіон уже кілька років просувають політику збільшення частки дерев’яного та біобазованого будівництва.
Метропольний регіон Амстердама раніше ставив амбітну ціль: 20% нового житла мало будуватися з деревини або інших біоматеріалів до 2025 року. Однак фактичний результат виявився значно нижчим: за оцінкою Built by Nature, дерев’яне житло становило лише близько 5% від загального обсягу житлового будівництва.
Це важливий сигнал для ринку. Попит на дерев’яне будівництво є, політична підтримка також є, але масштабування стримується практичними чинниками: вартістю проєктів, будівельними нормами, доступністю матеріалів, досвідом девелоперів, страховими та фінансовими вимогами, а також обережністю замовників.
Попри це, курс не змінюється. У листопаді 2025 року Амстердам підписав новий Timber Construction Pact / Houtbouw Pact MRA 2025–2030, який передбачає, що щонайменше 20% нового житла має будуватися з деревини та біобазованих матеріалів. PEFC Nederland також повідомляє про Houtbouw Pact MRA 2026–2030, де спільна амбіція сформульована як мінімум 20% виробництва нерухомості в регіоні з деревини та інших відновлюваних матеріалів.
Циркулярність стає частиною ринкової логіки
Ще одна ключова тенденція — циркулярна економіка. Нідерланди мають державну програму переходу до циркулярної економіки до 2050 року. Урядова ціль передбачає повністю циркулярну економіку до 2050 року та проміжну мету — скорочення використання первинної сировини на 50% до 2030 року.
Для деревообробки це означає посилення ролі вторинної деревини, повторного використання матеріалів, демонтажного проєктування, довшого життєвого циклу виробів і документального підтвердження походження сировини. У перспективі це може змінити не лише будівельний сектор, а й меблевий ринок: виробники дедалі частіше будуть змушені доводити не тільки якість продукції, а й її екологічний профіль.
Окремі дослідницькі та інноваційні проєкти в Нідерландах уже працюють із темою повторного використання деревини. Наприклад, Woodstock Project оцінює, що щороку в Нідерландах доступно близько 3 млн м³ деревини з міського середовища — від дерев, які видаляються через вік, хвороби або міський розвиток. Частина цього ресурсу часто спалюється або подрібнюється, хоча потенційно може використовуватися у більш цінних продуктах.
Що це означає для українських виробників
Для України нідерландський ринок цікавий не лише як кінцевий споживач меблів чи дерев’яних виробів. Його варто розглядати як вхідну точку до ширших європейських каналів збуту.
Перша можливість — меблі та комплектуючі. Зростання імпорту показує, що ринок залишається відкритим до зовнішніх постачальників. Але конкуренція тут жорстка: українським компаніям доведеться конкурувати не лише з виробниками з ЄС, а й з азійськими постачальниками.
Друга можливість — дерев’яні будівельні елементи. Якщо політика Амстердама щодо 20% дерев’яного та біобазованого будівництва поступово буде реалізовуватися, попит може зміщуватися в бік конструкційної деревини, панелей, інженерних рішень, фасадних елементів, модульних систем і сертифікованих матеріалів.
Третя можливість — продукція з підтвердженим походженням. Для Нідерландів, як і для інших ринків ЄС, сертифікація та простежуваність стають не додатковою перевагою, а базовою умовою доступу до професійних каналів збуту. Це особливо важливо на тлі посилення європейських вимог до сталості, циркулярності та відповідального походження деревини.
