Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував створити для України новий проміжний формат інтеграції до Європейського Союзу — “асоційоване членство”. Ідея полягає в тому, щоб надати Україні прямішу присутність у структурах ЄС ще до набуття повноправного членства.
За даними Reuters, Мерц виклав цю пропозицію у листі до лідерів ЄС. Йдеться про статус, який дозволив би українським представникам брати участь у самітах ЄС та міністерських зустрічах, але без права голосу. Канцлер Німеччини позиціонує це як проміжний крок на шляху до повноправного вступу України до Євросоюзу.
Що пропонує Німеччина
Запропонована модель передбачає не заміну членства, а перехідний політичний і інституційний формат. Україна могла б отримати часткову участь у роботі ЄС, доступ до окремих форматів ухвалення рішень і чіткіший сигнал, що її інтеграція не відкладається на невизначений час.
Водночас такий статус не давав би Україні права голосу в інституціях ЄС. Тобто Київ міг би бути присутнім у дискусіях, але не впливати на остаточні рішення так, як це роблять держави-члени.
За інформацією DW, Мерц наголосив, що й надалі бачить Україну в майбутньому повноправним членом ЄС, а проміжний статус має розглядатися як інструмент наближення до цього результату, а не як альтернатива вступу.
Безпековий вимір
Пропозиція Мерца виходить за межі суто бюрократичного питання розширення ЄС. Reuters повідомляє, що канцлер також запропонував поширити на Україну певні політичні зобов’язання, пов’язані з європейською взаємною допомогою. Це мало б створити для України додаткову безпекову рамку, особливо в умовах, коли членство в НАТО залишається політично складним питанням.
Таким чином, “асоційоване членство” може розглядатися як спроба поєднати три завдання: підтримати Україну політично, не блокувати процес розширення ЄС і водночас дати Києву проміжні гарантії на період до повноправного вступу.
Чому це важливо для України
Для України ця ініціатива має подвійне значення.
З одного боку, це може стати позитивним сигналом: найбільша економіка ЄС шукає нову модель, яка дозволила б Україні швидше інтегруватися в європейські інституції, не чекаючи завершення всіх процедур повноправного вступу.
З іншого боку, є очевидний ризик: проміжний статус може перетворитися на політичну “заміну” членства, якщо в ЄС не буде чітких строків, критеріїв і гарантій переходу до повноправного формату.
Саме тому для Києва ключовим питанням буде не лише сам статус, а його юридична конструкція: чи буде він тимчасовим етапом із чіткою логікою руху до членства, чи компромісом, який відтермінує реальне розширення.
Контекст: ЄС шукає нову модель розширення
Financial Times пише, що німецька ініціатива є частиною ширшої дискусії про реформу процесу розширення ЄС. Мета — подолати втому від розширення, але водночас не залишити Україну та інші країни-кандидати в політичному очікуванні на роки.
Повноправний вступ України до ЄС і надалі потребує згоди всіх 27 держав-членів, виконання критеріїв членства, адаптації законодавства та завершення переговорного процесу. Тому навіть за політичної підтримки Берліна швидкий вступ залишається складним сценарієм.
