24 листопада 2025, FOREST BRIEF (за матеріалами LB.ua)
У 2024–2025 роках Київ фіксує стрімке зростання випадків появи диких тварин у межах міста — від лосів і косуль до лисиць та диких кабанів. Одночасно збільшується кількість ДТП за їх участю на магістралях Київщини. Матеріал LB.ua дає системну картину того, що стоїть за цими процесами, і які рішення можуть зменшити ризики для людей і фауни.
Зростання ДТП за участю диких тварин
За останні два роки аварії з лосями та косулями стали регулярними на ключових трасах — Новоірпінській, Київ–Чоп, Київ–Житомир, а також на дорогах Львівщини і Житомирщини. Частина інцидентів має смертельні наслідки. Експерти WWF-Україна зазначають: проблема охоплює не тільки великих тварин. На дорогах масово гинуть земноводні, плазуни й комахи — запилювачі, що напряму впливає на екосистемні послуги.
Чому тварини рухаються до міста
1. Воєнні фактори
За словами керівниці Центру порятунку диких тварин Наталії Попової, робота ППО в лісових зонах спричиняє панічну втечу копитних глибше на територію міста. Після масштабних обстрілів служби порятунку отримують до кількох викликів на день.
2. Заборона полювання
Науковці Інституту зоології НАН України фіксують суттєве збільшення чисельності лисиць, косуль і молодих самців лося, які виросли без контакту з мисливським пресом і втратили страх перед людьми.
3. Вирубка лісів та трансформація ландшафтів
За даними Держлісагентства, у 2024 році виявлено понад 34 тис. м³ незаконних рубок. Дефрагментація та деградація середовищ змушують тварин шукати нові території, у тому числі міські.
4. Урбанізація на межі з лісом
80% районів Києва межують з лісопарковими зонами області, що створює природний коридор для міграції. Відсутність буферів між забудовою і природними угіддями поглиблює проблему.
Лисиці та ризики сказу
Популяція лисиці в Україні за останнє десятиліття зросла з 50 до 260 тисяч. За даними Держпродспоживслужби, у столиці у 2025 році зафіксовано випадки сказу у собак, оленів і лисиць. Проводиться пероральна вакцинація хижаків — на площі понад 370 км² розкладають майже 8 тис. доз вакцини на сезон.
Експерти визнають, що зменшення чисельності лисиць полюванням має обмежений ефект. Натомість вакцинація, контроль доступу до сміття та урбаністичне планування працюють ефективніше.
Що рекомендують фахівці
1. Системні дослідження міграційних шляхів
Науковці WWF-Україна наголошують: перед будівництвом доріг мають проводитися екологічні експертизи з ідентифікацією міграційних маршрутів великих і дрібних тварин — як це робиться в країнах ЄС.
2. Попереджувальні знаки та зниження швидкості
У місцях регулярних ДТП потрібно встановлювати дорожні знаки, додаткове освітлення та обмеження швидкості. Проста міра, яка суттєво знижує ризик зіткнень.
3. Переходи, тунелі та захисні огорожі
Досвід Польщі та Німеччини свідчить: ефективними є:
- естакади й надземні екодуки,
- великі підземні тунелі для копитних,
- малі тунелі для дрібних тварин і амфібій,
- сітки та огорожі вздовж доріг, що спрямовують тварин до переходів.
Ключовий принцип — переходи працюють лише разом із довгими загорожами та правильним розташуванням, а не точковим будівництвом.
4. Ненав’язливе поводження
Тварин, що зайшли в місто, не слід переслідувати. Лосі та косулі рідко проявляють агресію без провокації. У разі небезпечної поведінки — викликати фахівців.
5. Заборона підгодовування
Підгодовування лисиць створює залежність від людей і збільшує ризики як для тварин, так і для населення.
6. Залучення фахових служб
Тварин із підозрою на сказ або з травмами мають виловлювати ветеринарні служби. У столиці це роблять КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» та профільні зоозахисні центри.
7. Вакцинація домашніх тварин
Обов’язкова вакцинація котів і собак залишається єдиним ефективним захистом від сказу. Державні ветклініки проводять її безкоштовно.
Висновки для екологічної політики
Матеріал LB.ua демонструє: поява диких тварин у містах — результат одночасної дії війни, зміни ландшафтів, урбанізації та відсутності системного управління міграціями. Україна потребує:
- нормативного закріплення обов’язкових досліджень міграцій перед будівництвом інфраструктури;
- програми державного моніторингу міграцій (аналог національних систем у ЄС);
- інтеграції екодуків у проєкти відновлення доріг після війни;
- впровадження довгострокових природоохоронних коридорів між зеленими зонами Києва та області.