У червні 2025 року Європа зіткнулася з одним із найекстремальніших спалахів спеки за останні десятиліття. Понад 40 °C у кількох країнах, тисячі евакуйованих через пожежі, закриті школи, порушене електропостачання — всі ці сигнали свідчать про те, що кліматичні аномалії перетворюються на нову норму. Ці виклики мають безпосередні наслідки для лісової галузі та природних екосистем, що перебувають під дедалі більшим тиском.
Європа нагрівається вдвічі швидше
За даними Європейської служби з питань зміни клімату Copernicus, червень 2025 року став найгарячішим місяцем в історії спостережень у Західній Європі. Середня температура у країнах Піренейського півострова та Південної Італії перевищувала 40 °C. Фахівці вказують, що європейський континент прогрівається більш ніж удвічі швидше, ніж середній показник по планеті. Це створює нові, надзвичайно складні виклики для збереження біорізноманіття, сталого лісокористування та адаптації до кліматичних змін.
Лісові пожежі як хронічна загроза
У Туреччині за останній тиждень спалахнули масштабні пожежі у провінціях Ізмір, Маніса та Хатай. Евакуйовано понад 50 000 людей. Подібна ситуація фіксується в Італії та Греції. Вогонь, який поширюється через суху й спекотну погоду, знищує тисячі гектарів лісу, в тому числі хвойні й листяні масиви, що раніше вважалися стійкими до спеки. Пожежі супроводжуються не лише втратою екосистем, а й потужним викидом вуглецю, що підсилює ефект глобального потепління.
Зневоднення, хвороби та зниження життєстійкості дерев
Підвищена температура й тривалі періоди без дощів призводять до зневоднення ґрунтів та ослаблення дерев. Це сприяє масовому поширенню хвороб і шкідників, зокрема короїдів. У високогір’ї Франції спостерігається інтенсивне танення льодовиків — у районі Монблану лід розтанув на 10–15 % швидше, ніж прогнозувалося. Це свідчить про загрозу довгострокових змін у гідрологічному режимі, які критично важливі для лісових екосистем, зокрема на схилах Альп та Карпат.
Соціально-економічний вимір: лісівництво в зоні ризику
Кліматичні ризики завдають шкоди не лише екології, а й економіці:
- У Франції закрито понад 1 900 шкіл.
- В Італії зупинено всі зовнішні роботи в денний час.
- У містах Флоренція та Бергамо зафіксовано перебої в електропостачанні через надмірне навантаження на системи охолодження.
Лісова промисловість, особливо в південних регіонах Європи, стикається з порушенням ланцюгів постачання, сезонними обмеженнями на лісозаготівлю та зростанням витрат на пожежну безпеку.
Адаптація лісів до нових умов: три підходи
У науковій та професійній спільноті дедалі активніше обговорюється потреба адаптації лісів до нової кліматичної реальності. Найбільш поширені підходи:
- Опір (Resistance) — підвищення здатності лісів витримувати екстремальні умови без серйозних змін. Це включає створення протипожежних бар’єрів, вибір вогнестійких порід, контроль за залісенням.
- Стійкість (Resilience) — забезпечення здатності екосистем швидко відновлюватися після стресів. Це можливо завдяки змішаним насадженням, різновіковим лісам, збереженню природних заплав та водно-болотних угідь.
- Трансформація (Transition) — поступова заміна вразливих видів дерев на ті, що краще пристосовані до нових температурних і гідрологічних умов. Зокрема, випробовується використання сортів із південніших регіонів у більш північних широтах.
Висновки для українського контексту
Для України, як частини європейського кліматичного простору, ці виклики є не менш актуальними. Посухи, ранні пожежі, масове всихання сосни у Поліссі — все це вимагає впровадження адаптивного лісоуправління. Зокрема, варто переглянути підходи до відтворення лісів, посилити моніторинг стану насаджень та закласти нормативну базу для впровадження кліматично-орієнтованих рішень.
Forest Brief рекомендує: лісовому сектору слід уже зараз інвестувати в стратегії, які дозволять зменшити втрати від змін клімату та забезпечити стабільність екосистем у найближчі десятиліття. Спека 2025 року — не виняток, а попередження.