Ульф Ларссон, генеральний директор шведського лісопромислового гіганта SCA, виступив із закликом до глибокої реформи або навіть повного перегляду кліматичного законодавства ЄС у сфері землекористування та лісів (LULUCF). Причина — зростаюче занепокоєння щодо того, що ліси Європи більше не можуть виконувати ролі, на які покладається нинішня кліматична політика.
У своїй колонці, опублікованій 29 травня, Ларссон зазначає, що Регламент ЄС щодо землекористування, зміни землекористування та лісового господарства (LULUCF) базується на припущеннях, які вже не відповідають реальності. Попри історичну роль європейських лісів як потужних вуглецевих поглиначів, сьогодні спостерігається уповільнення їхнього зростання та зростання ризиків, що робить нинішні цілі все менш досяжними.
«Ліси більше не діють за сценарієм Європейської Комісії, — пише Ларссон. — Ми стикаємося з уповільненням накопичення біомаси, тоді як очікування лише зростають. Цей дисбаланс вимагає серйозного переосмислення».
Чому чинна модель не працює?
У межах кліматичної стратегії ЄС лісам відведена роль компенсатора викидів інших секторів — зокрема енергетики та транспорту. До 2050 року Євросоюз планує вилучати 310 млн тонн CO₂ щорічно за рахунок наземних поглиначів. Але ці розрахунки передбачають, що ліси й надалі накопичуватимуть вуглець — попри зростаючі докази протилежного.
Ларссон нагадує, що значна частина попередніх досягнень пов’язана з повоєнним залісненням та ростом лісів на колишніх сільськогосподарських угіддях — процесами, які вже вичерпали свій потенціал.
Він також критикує короткострокові політичні рішення, зокрема пропозиції в Швеції обмежити заготівлю деревини задля штучного збільшення обсягів поглинання вуглецю.
«Зменшення заготівлі лісу не приносить користі для глобального клімату. Менший обсяг деревини тут означає більше викидів в іншому місці. Заміна деревини матеріалами на основі викопного палива, як-от пластик чи сталь, — це крок назад».
Переоцінити роль лісу у кліматичній політиці
Окремо Ларссон наголошує на стратегічному значенні активного лісокористування. Лісова галузь забезпечує близько 18 мільйонів робочих місць і формує понад 7% ВВП ЄС, особливо у сільських регіонах. Скорочення обсягів заготівлі підриває не лише економіку, а й здатність Європи до самозабезпечення.
На його думку, час відокремити вуглецеві поглиначі від скорочення викопних викидів і переглянути всю модель «вуглецевої нейтральності».
«Ми маємо відійти від моделі компенсацій і зосередитися на швидкому зниженні викопних викидів. Ліси потрібно цінувати за деревину, яку вони дають, а не за вуглець, який вони мають утримувати безкінечно».
Пропозиції щодо змін
На фоні дедалі активнішої дискусії в таких лісонасичених країнах, як Швеція та Фінляндія, Ларссон пропонує впровадження ISO-стандартів, які б враховували здатність деревини замінювати викопні матеріали.
«Кидати виклик фундаменту Паризької угоди — непросто. Але якщо ми хочемо, щоб Європа зростала разом зі своїми лісами, потрібна сміливість до структурних змін у кліматичному законодавстві ЄС», — резюмує CEO SCA.
Матеріал підготовлений у межах аналітики Forest Brief. Стежимо за трансформацією лісової політики ЄС та позицією ключових учасників ринку.
Хочете додати коментар експерта або свою точку зору? Надсилайте редакції Forest Brief.