Avellana Gold заявляє про перехід від відновлення Мужіївського родовища до формування повноцінного гірничодобувного кластера на Закарпатті. Йдеться не лише про золото, а передусім про поліметалічні руди, цинковий і свинцевий концентрати з вмістом золота та срібла. Для України цей проєкт є показовим: він демонструє, наскільки складним може бути шлях від наявності ресурсів у надрах до реального промислового виробництва, податків, робочих місць і експортної продукції.
У 2025 році група Avellana Gold сплатила майже 60 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів, а за перші місяці 2026 року — понад 4 млн грн. Загалом компанія комунікує суму близько 65 млн грн податкових надходжень і визначає серед пріоритетів 2026 року розвиток енергетичної автономності, інвестиції в персонал та інтеграцію кількох родовищ у єдину виробничу систему.
Ключова новина полягає в тому, що Avellana Gold позиціонує свою діяльність уже не як окремий проєкт на Мужіївському родовищі, а як майбутній гірничий кластер у межах Берегівського рудного району. За повідомленням компанії, наступним кроком має стати початок видобутку на Берегівському та Квасівському родовищах, які разом із Мужіївським можуть сформувати інтегровану виробничу екосистему.
Не «золотий рудник» у класичному сенсі
У публічному просторі Мужіївське родовище часто сприймають як «золоторудник». Формально це зрозуміло: Мужіївське родовище на Закарпатті є одним із небагатьох українських об’єктів із затвердженими запасами золота. Але економічна модель Avellana Gold побудована не на виробництві банківського золота, а на видобутку та збагаченні поліметалічної руди.
За даними NADRA.info та інтерв’ю керівництва компанії, на Мужіївському родовищі добувають поліметалічну руду з вмістом золота, срібла, свинцю та цинку. Товарною продукцією компанії є не чисте золото, а цинковий і свинцевий концентрати з певним вмістом дорогоцінних металів. Саме ці концентрати далі потребують глибшої металургійної переробки, якої в Україні для такого типу продукції фактично немає.
Це важлива деталь для правильного розуміння бізнес-моделі. Avellana Gold не афінує золото і не виробляє кінцевий дорогоцінний метал. Компанія працює як гірничо-збагачувальний виробник: видобуває руду, збагачує її та отримує концентрати, які можуть продаватися на зовнішні ринки для подальшої переробки.
Саме тому менеджмент компанії наголошує: якщо розглядати проєкт виключно як «золотий», його економіка була б слабкою. Основна промислова логіка полягає у комплексному вилученні цинку, свинцю, срібла та золота з поліметалічної руди.
Що це за родовища
Avellana Gold працює в межах Берегівського рудного району на Закарпатті. На сайті компанії виділено три ключові об’єкти: Muzhievo Property, Beregovo Property і Kvasovo Property. Усі вони пов’язані з золото-поліметалічним зруденінням, але мають різний ступінь вивченості та промислової готовності.
Мужіївське родовище
Мужіївський проєкт — найбільш розвинений актив Avellana Gold у Берегівському рудному районі. За інформацією компанії, він має спеціальний дозвіл №5495 площею 151,2 га, виданий 19 березня 2012 року і чинний до 19 березня 2032 року. Дозвіл охоплює підземне видобування золото-поліметалічних руд, а також використання підземних вод для потреб майбутньої гірничої та металургійної інфраструктури.
Родовище має значну історію геологічного вивчення. У 1970–1980-х роках тут було пробурено понад 2 000 свердловин і створено понад 30 км підземних виробок на шести рівнях. Історичні запаси C1+C2 були затверджені ще радянською Державною комісією із запасів у 1990 році. За даними, наведеними Avellana Gold, історична оцінка становила 17,8 млн тонн руди із середніми вмістами 2,13 г/т золота, 37,5 г/т срібла, 2,16% свинцю і 4,41% цинку. Водночас сама компанія підкреслює, що ці оцінки не є сучасними ресурсами за стандартами JORC або NI 43-101.
У практичному сенсі Мужіївське — це головний виробничий майданчик. Саме тут Avellana Gold відновила роботу після багаторічного простою, побудувала збагачувальну фабрику і розпочала випуск концентратів. У 2019 році компанія повідомляла про будівництво нової фабрики та відновлення шахт, а також про екологічний компонент проєкту — переробку старих відвалів і зменшення екологічного навантаження.
Берегівське родовище
Берегівське родовище розташоване поруч із Мужіївським і, за описом Avellana Gold, є частиною тієї ж епітермальної поліметалічної системи. На сайті компанії зазначено, що Берегівський об’єкт охоплює спеціальний дозвіл №4113 площею 514,8 га. У старому описі компанії йдеться, що дозвіл був виданий 16 березня 2012 року та підлягав поновленню.
Геологічно Берегівське розглядається як продовження Мужіївської системи. За історичними оцінками, які наводить Avellana Gold, ресурсна база Берегівського об’єкта може бути суттєвою: у технічному звіті 2008 року згадувалася історична оцінка 10,2 млн тонн із вмістом 5,21 г/т золота, а в оцінці RJC 2013 року — 11,6 млн тонн із вмістом 4,90 г/т золота, 38,24 г/т срібла, 5,02% цинку і 2,72% свинцю. Компанія також наголошує, що ці дані є історичними і не мають трактуватися як сучасні підтверджені ресурси за міжнародними стандартами.
Берегівське родовище важливе не як окремий ізольований кар’єр, а як потенційне продовження виробничого життя Мужіївського комплексу. За оцінками RJC, які цитує компанія, Берегівський проєкт розглядався не як самостійний рудник, а як доповнення до Мужіївського, що може продовжити строк експлуатації всієї системи.
Квасівське рудне поле
Квасівський об’єкт має інший статус. Це ранньостадійний перспективний майданчик у східній частині Берегівського рудного району. За даними Avellana Gold, спеціальний дозвіл №4112 охоплює 691,5 га. Компанія описує Квасівське рудне поле як об’єкт із подібним типом мінералізації до Мужіївсько-Берегівської системи, але з меншою кількістю бурових даних.
Історичні прогнозні ресурси Квасівського об’єкта, за даними, які наводить компанія, оцінювалися у 12,3 млн тонн із середнім вмістом 4,99 г/т золота, або 61,4 тонни золота до глибини 500 метрів. Але це саме прогнозні історичні ресурси категорій P2/P3, які потребують сучасної геологічної верифікації, дорозвідки та економічної оцінки.
Хто стоїть за Avellana Gold
Avellana Gold — міжнародна інвестиційна та гірничорозвідувальна компанія, яка на власному сайті визначає основний інтерес як Україну та країни Східної Європи. Юридична адреса групи вказана у Лімасолі, Кіпр, а представництво в Україні — у Києві.
У публічних реєстрах українські активи пов’язані насамперед із ПрАТ «Карпатська рудна компанія» та ТОВ «Західна геолого-розвідувальна компанія». За даними Opendatabot, ПрАТ «Карпатська рудна компанія» має код ЄДРПОУ 38241969, зареєстроване у 2012 році в Береговому, а основний КВЕД — 07.29 «Добування руд інших кольорових металів».
За даними SMIDA щодо власників великих пакетів акцій ПрАТ «Карпатська рудна компанія», 100% акцій належать нерезиденту AVELLANA GOLD LTD, зареєстрованому на Кіпрі.
ТОВ «Західна геолого-розвідувальна компанія», за даними Opendatabot, має код ЄДРПОУ 38242103, основний вид діяльності — інжиніринг, геологія та геодезія, а серед інших видів діяльності зазначені добування руд інших кольорових металів і допоміжні послуги у сфері добування корисних копалин. Власником компанії вказано «Авеллана Голд Лтд», Кіпр.
У матеріалах NADRA.info також зазначалося, що група пов’язана з американським бенефіціаром Браяном Чарльзом Севеджем.
Що компанія добуває і що продає
Головний продукт Avellana Gold — це не золото у злитках, а цинковий і свинцевий концентрати з вмістом золота та срібла. Це проміжна продукція гірничо-збагачувального циклу.
Схема виглядає так:
- видобуток золото-поліметалічної руди;
- дроблення, подрібнення та збагачення;
- отримання концентратів;
- продаж концентратів для подальшої металургійної переробки;
- вилучення металів уже на наступних етапах, переважно за межами України.
За словами керівництва Avellana Gold, в Україні немає відповідного металургійного підприємства, яке могло б здійснювати повний цикл переробки таких концентратів до кінцевих металів. Тому компанія завершує свою виробничу частину саме на стадії концентратів.
Це робить проєкт важливим для дискусії про глибину переробки українських надр. Україна має ресурсну базу, геологію і частково відновлену виробничу інфраструктуру, але не завжди має повний металургійний ланцюг для вилучення максимальної доданої вартості всередині країни.
Екологічний блок: спадщина старого видобутку
Мужіївське родовище має складну екологічну історію. Частина проблем сформувалася ще до приходу Avellana Gold — через попередню експлуатацію, накопичення відвалів і зупинку проєкту на багато років.
Компанія позиціонувала перший етап відновлення як екологічний проєкт. У 2019 році представники Avellana Gold заявляли, що технологічна схема має дозволити очистити старі відвали на 85–90% від важких металів, а замкнутий цикл виробництва — повторно використовувати близько 85% води.
У 2026 році компанія заявляє, що основні екологічні проблеми, пов’язані з накопиченням відходів минулих періодів на Мужіївському родовищі, були вирішені, а наступний етап передбачає рекультивацію очищених територій, моніторинг впливу на довкілля, оптимізацію виробничих процесів і сучасне управління відходами.
Водночас екологічна складова для такого типу проєктів не може розглядатися лише як PR-блок. Поліметалічні руди, хвости збагачення, водокористування, поводження з відходами та рекультивація — це сфери, які потребують постійного незалежного моніторингу. У 2021 році Держекоінспекція повідомляла, що на території Мужіївського родовища діяльність здійснює ПрАТ «Карпатська рудна компанія», а під час попередньої перевірки 2019 року були виявлені порушення умов спеціального водокористування, які підприємство згодом усунуло.
Соціальний ефект: робочі місця і локальна економіка
За повідомленням Avellana Gold, у компанії працює понад 160 осіб, а підприємство продовжує набір спеціалістів на виробничі позиції: гірників, операторів бурових установок, операторів збагачувальних фабрик, водіїв спеціалізованої техніки, слюсарів і механіків. Компанія також заявляє про підтримку працівників, які переїжджають з інших регіонів.
Для Закарпаття це важливо з кількох причин. По-перше, регіон традиційно має значну трудову міграцію. По-друге, гірничий проєкт створює робочі місця не лише безпосередньо на підприємстві, а й у суміжних сферах — транспорті, ремонті, енергетиці, будівництві, сервісних послугах. По-третє, податки від такого підприємства формують локальну бюджетну базу, що може бути використана для інфраструктури громад.
Але соціальний ефект залежатиме від того, чи стане заявлений «кластер» реальною промисловою системою, а не лише набором ліцензій і планів.
На цьому тлі Avellana Gold може бути цікавою не лише як окремий приватний інвестор, а як приклад того, як Україна може перезапускати складні родовища з радянською геологічною спадщиною, старими екологічними проблемами та потребою в сучасній переробці.
