У 2025 році ринок деревини в Європі переживає один із найгостріших кризових періодів за останні десятиліття. Ціни на хвойні круглі лісоматеріали досягли рекордних рівнів, що поставило під загрозу фінансову стійкість навіть найбільших виробників.
Ціни на сировину: зростання без прецедентів
У Центральній Європі вартість пиловника зросла на 70–82%, у країнах Балтії – перевищила €120/м³. У Німеччині та Австрії колоди торгуються по €106–115/м³, у Румунії – €115–120. Навіть у традиційно дешевшій Північній Швеції та Фінляндії рівні цін залишаються високими, хоча й дещо нижчими через логістичний фактор.
Лісопильна продукція не встигає за зростанням собівартості
На відміну від сировини, ціни на пиломатеріали не демонструють адекватного зростання. Попит у будівництві та житловому секторі слабкий, а незначні зниження відсоткових ставок не стимулювали відновлення ринку. Це призвело до негативних маржин і масового скорочення виробництва.
Скорочення виробництва і тиск на незалежних гравців
У Швеції та Фінляндії ще навесні почалися перші зупинки та зменшення обсягів роботи. У Центральній Європі частина підприємств працює із суттєво зниженим завантаженням, інші – закриваються. Малим і середнім заводам особливо важко витримувати тиск через відсутність фінансового запасу міцності. Побічна продукція (щепа, кора, тирса) хоч і зросла в ціні, але не компенсує основні збитки.
Попит слабкий, експорт перенасичений
Внутрішній ринок деревини у більшості країн ЄС залишається в’ялим. Часткове пожвавлення не здатне поглинути експортні потоки зі Скандинавії, що призводить до надлишкової пропозиції і подальшого падіння цін. Додаткову нестабільність створюють торговельні війни: нові мита США на канадські вироби з деревини та потенційні заходи в ЄС.
Консолідація і структурні зміни
Криза пришвидшує укрупнення бізнесу. За останні два роки різко зросла кількість злиттів та поглинань: Stora Enso, HS Timber, Kronospan та інші великі групи скуповують активи, забезпечуючи доступ до сировини та контроль за логістикою. Незалежні заводи або зникають, або поглинаються більшими гравцями, що зменшує конкуренцію і робить ринок більш концентрованим.
Перспективи та ризики
Галузь стоїть перед структурною перебудовою: менша кількість заводів, більша концентрація, залежність від вертикально інтегрованих концернів. Це створює ризики для зайнятості у сільських регіонах та ставить під тиск дрібні підприємства. Навіть великі гравці залишаються вразливими, якщо не відновиться попит на ринку та не стабілізуються ціни на сировину.
Що це означає для України?
- Українські деревообробники отримують сигнал: навіть європейські лідери не витримують надвисоких цін на сировину без відповідного попиту.
- Питання балансу між заготівлею та ринком стає ключовим і для нас: скорочення внутрішньої заготівлі в Україні створює додаткові ризики для галузі.
- Консолідація в ЄС означає посилення конкуренції на глобальному ринку, що потребує від українських підприємств адаптації, підвищення ефективності та активнішої роботи з нішевими сегментами.
За інформацією GWMI