35
FOREST EUROPE опублікувала технічний аналіз якості звітності країн щодо кількісних індикаторів сталого управління лісами. Документ показує: базові показники — площа лісів і загальний запас деревини — у Європі фіксуються добре, але дані щодо біорізноманіття, деградації, екосистемних послуг і частини кліматичних показників залишаються фрагментарними.
Під час головування Швеції FOREST EUROPE працює над підвищенням узгодженості та порівнюваності звітності за індикаторами сталого управління лісами. Новий технічний звіт Analysis of reporting rate of quantitative data in FOREST EUROPE 2025 став першим етапом дорожньої карти, яка має покращити якість пан’європейської лісової статистики.
Аналіз базується на даних Joint Pan-European Data Collection 2025. У межах збору інформації було охоплено 45 країн. Загалом система FOREST EUROPE включає 39 індикаторів, з яких 34 базуються на кількісних даних, а у спільному інтерфейсі збору даних було передбачено 290 окремих змінних для звітності.
Де звітність найсильніша
Найкраще країни звітують за базовими показниками лісових ресурсів. За даними звіту, рівень звітності щодо площі лісів становить 100% як за арифметичним середнім, так і за показником, зваженим за площею лісових земель. Такий самий рівень — 100% — зафіксовано і щодо інших лісовкритих земель.
Високими є також показники щодо запасу деревини. Для загального запасу деревини в лісах рівень звітності становить 98% за арифметичним середнім і 100% за зваженим показником. Для хвойних і листяних порід звітність також залишається високою: 82–84% за арифметичним середнім і 95% за зваженим показником.
Сильна звітність спостерігається і щодо окремих кліматичних параметрів. Наприклад, для вуглецю в надземній та підземній біомасі лісів рівень звітності становить 98% за арифметичним середнім і 100% за зваженим показником.
Де починаються проблеми
Проблеми виникають там, де показники стають складнішими або потребують детальнішого обліку.
Наприклад, щодо земель із деревним покривом за межами основних категорій лісу рівень звітності становить лише 44% за арифметичним середнім і 54% за зваженим показником.
Щодо запасу деревини на інших лісовкритих землях ситуація слабша: загальний показник має 64% звітності за арифметичним середнім і 73% за зваженим показником. А якщо деталізувати за хвойними та листяними породами, звітність падає до 44–49% за арифметичним середнім.
Ще нижчими є показники для сумарної категорії «ліси та інші лісовкриті землі»: загальний запас деревини має лише 56% звітності за арифметичним середнім і 69% за зваженим показником.
Вуглець: високі дані для біомаси, слабші — для ґрунтів і продукції з деревини
Звіт показує, що країни найкраще звітують про вуглець у біомасі, але значно гірше — про інші вуглецеві пули.
Для лісів рівень звітності становить:
| Показник | Арифметичне середнє | Зважений показник |
|---|---|---|
| Надземна біомаса | 98% | 100% |
| Підземна біомаса | 98% | 100% |
| Мертва деревина | 73% | 79% |
| Лісова підстилка | 56% | 66% |
| Ґрунтовий вуглець | 58% | 58% |
| Вуглець у заготовленій деревній продукції | 31% | 38% |
Це важливий сигнал для кліматичної політики. Саме ґрунтовий вуглець, мертва деревина, підстилка та продукція з деревини дедалі частіше використовуються в оцінках кліматичної ролі лісового сектору. Але за цими категоріями статистична база поки що значно слабша, ніж за базовими показниками площі чи біомаси.
Пошкодження лісів: пожежі обліковують краще, ніж людський фактор
Окремий блок звіту присвячено пошкодженням лісів. Загальний рівень звітності щодо площі пошкоджених лісів становить 51% за арифметичним середнім і 60% за зваженим показником.
Найкраще країни звітують про пожежі: для загальної площі лісів, пошкоджених вогнем, рівень звітності становить 80% за арифметичним середнім і 92% за зваженим показником.
Також відносно добре покриті дані щодо:
| Тип пошкодження | Арифметичне середнє | Зважений показник |
|---|---|---|
| Комахи | 64% | 81% |
| Хвороби | 60% | 67% |
| Буревії, вітер, сніг та інші абіотичні фактори | 62% | 85% |
| Пожежі | 80% | 92% |
Натомість звітність щодо пошкоджень, спричинених лісогосподарськими операціями, становить лише 31% за арифметичним середнім. Щодо пожеж, спричинених людиною, показник ще нижчий — 16% за арифметичним середнім і 11% за зваженим показником.
Це означає, що Європа краще бачить природні або фізично очевидні типи пошкоджень, але значно гірше фіксує людський вплив.
Продуктивні функції лісів: заготівля є, послуги — майже невидимі
За індикатором приросту і рубок також видно нерівномірність. Наприклад:
| Показник | Арифметичне середнє | Зважений показник |
|---|---|---|
| Валовий річний приріст | 53% | 70% |
| Природні втрати | 47% | 69% |
| Чистий річний приріст | 64% | 79% |
| Загальний обсяг рубок | 71% | 72% |
Краще виглядає звітність щодо недеревної продукції лісу: для кількості недеревних лісових продуктів рівень звітності становить 73% за арифметичним середнім і 87% за зваженим показником, а щодо їхньої вартості — 73%і 95% відповідно.
Натомість найслабшим місцем залишаються ринкові послуги лісів. Їхня вартість має лише 29% звітності за арифметичним середнім і 47% за зваженим показником. Для лісової політики це критично, адже саме екосистемні та рекреаційні послуги дедалі частіше розглядаються як частина економіки лісу.
Біорізноманіття: дані є, але не всюди достатньо деталізовані
У блоці біорізноманіття звіт також показує різну якість звітності. Наприклад, щодо кількості деревних видів у лісах рівень звітності для категорій 1, 2–3 і 4–5 видів становить 60% за арифметичним середнім і 79% за зваженим показником. Для категорії 6+ видів показник падає до 53% і 66% відповідно.
Щодо природності лісів ситуація краща для основних категорій:
| Показник | Арифметичне середнє | Зважений показник |
|---|---|---|
| Ліси, не порушені людиною | 78% | 76% |
| Напівприродні ліси | 78% | 94% |
| Плантації | 89% | 91% |
Але для деталізованих підкатегорій звітність суттєво нижча. Наприклад, для напівприродних лісів природного походження — 40%, для лісів із натуралізованими інтродукованими видами — 22%, для категорії невідомого походження — лише 20%.
Окремо звіт звертає увагу на інтродуковані та інвазійні види. Для площі лісів, де домінують інтродуковані деревні види, рівень звітності становить 67% за арифметичним середнім і 84% за зваженим показником. Але для інвазійних видів — лише 38% і 50% відповідно.
Головна методологічна проблема: нуль чи відсутність даних
Один із ключових висновків звіту — країни часто не розрізняють ситуацію, коли показник дорівнює нулю, і ситуацію, коли даних немає. Це особливо важливо для таких категорій, як «невизначено», «інвазійні види», «пошкодження людиною», «інші лісовкриті землі» або окремі підкатегорії природності.
За словами менеджерки проєкту Rebecca Hunt, якби в майбутній звітності було чітко розмежовано reported zero і no data available, практична цінність даних значно зросла б.
Що це означає для України
Для України цей звіт має окреме значення. У документі зазначено, що дані щодо України у межах JPDC 2025 були зібрані як desk study, тобто не через національного кореспондента, а шляхом кабінетного опрацювання доступної інформації.
Це важливий сигнал. Якщо Україна рухається до інтеграції з європейською лісовою, кліматичною та природоохоронною політикою, їй потрібна не лише формальна наявність статистики, а й повноцінна участь у пан’європейських системах звітності.
Для української лісової галузі це означає потребу у кращому зборі та структуруванні даних щодо:
- стану лісових екосистем;
- пошкоджень від пожеж, шкідників, хвороб і бойових дій;
- біорізноманіття;
- вуглецевих запасів;
- захисних функцій лісів;
- деградації земель;
- екосистемних і рекреаційних послуг;
- простежуваності деревини та відповідності європейським вимогам.
Висновок
Звіт FOREST EUROPE демонструє, що майбутня лісова політика дедалі більше спиратиметься на точні, порівнювані та регулярно оновлювані дані. Європа вже має сильну статистичну базу щодо площі лісів, запасів деревини та базових кліматичних показників. Але у сферах біорізноманіття, деградації, екосистемних послуг і частини вуглецевих пулів залишаються суттєві прогалини.
Для України це не технічне питання, а частина євроінтеграції лісового сектору. Якісна лісова статистика стає таким самим елементом довіри, як прозоре походження деревини, відповідність EUDR, зрозумілий ринок і доказова політика управління природними ресурсами.