У першій половині 2025 року Європейський Союз імпортував 2,12 млн тонн деревних пелет загальною вартістю $487 млн. Середня ціна становила $230 за тонну, що на 2,4% більше, ніж у 2024 році. Попри стабільні загальні обсяги (+0,3% до минулого року), ринок зазнав суттєвих структурних зрушень у географії постачальників.
США зберігають першість, але втрачають частку
Сполучені Штати залишаються найбільшим постачальником, однак їхня частка скоротилася до 39% — мінімум за останнє десятиліття. Обсяг поставок знизився на 16,4% і склав 824 тис. тонн (2024 р. — 985 тис. тонн). Експортна виручка США впала на 13,7% до $192 млн. Водночас середня ціна піднялася на 3,3% — до $233/т, що свідчить про спроби компенсувати втрати за рахунок вартості.
Нові лідери: Бразилія та Україна
- Бразилія стала другим постачальником ЄС із часткою 12%. Обсяги експорту зросли на 31% — до 261 тис. тонн. Проте середня ціна впала на 7% і становила лише $197/т, що вказує на агресивну цінову політику та орієнтацію на завоювання ринку.
- Україна зміцнила позиції, довівши свою частку до 10%. Поставки зросли на 31% — до 201 тис. тонн, а вартість — на 46% ($38 млн). Середня ціна українських пелет піднялася на 11,2% — до $190/т. Це сигналізує про поступовий перехід від стратегії “дешевого ресурсу” до формування більш стійкої ринкової моделі.
Канада та Азія: цінова різниця та зміна пріоритетів
Канада посіла третє місце з часткою 11% (236 тис. тонн; +11,3%). Її пелети виявилися одними з найдорожчих після В’єтнаму ($258/т), що забезпечило зростання виручки на 15,2%.
В’єтнам, попри падіння обсягів на 11,3% (176 тис. тонн), утримує 8% ринку. Його продукція коштує найдорожче серед усіх постачальників — $310/т, що робить країну нішевим постачальником із акцентом на якість.
Малайзія скоротила обсяги на 31% (135,6 тис. тонн), тоді як Таїланд різко наростив експорт на 90% (90 тис. тонн), утримуючи конкурентну ціну $187/т.
Нові гравці
- Австралія вперше вийшла на ринок із 53 тис. тонн (середня ціна $289/т), відразу зрівнявшись за обсягами з Норвегією.
- Боснія і Герцеговина підняла обсяги на 77% (33 тис. тонн) і закріпила 2% ринку.
Висновки та перспективи
- Диверсифікація постачань: ЄС поступово знижує залежність від США, залучаючи країни Латинської Америки, Східної Європи та Південно-Східної Азії.
- Україна як стабільний постачальник: зростання обсягів і ціни свідчить про зміцнення конкурентних позицій, попри логістичні виклики.
- Цінова сегментація: США, Канада та В’єтнам орієнтуються на преміальні сегменти, тоді як Бразилія та Україна розширюють частку завдяки оптимальному співвідношенню ціни та якості.
- Нова динаміка ринку: поява Австралії та зростання ролі Таїланду й Боснії підтверджує тенденцію до ширшої географії імпорту.
У другій половині 2025 року очікується подальша конкуренція між США, Бразилією та Україною. Фактор ціни залишатиметься ключовим, однак ЄС дедалі активніше диверсифікуватиме джерела, щоб знизити ризики постачання на тлі глобальних енергетичних і політичних викликів.