Ринок деревних гранул у Азії входить у фазу структурної корекції. Рішення японського уряду поступово згортати щедрі субсидії для біоенергетики вже вдарило по прогнозах одного з найбільших глобальних гравців — Drax — і ставить під сумнів довгострокову модель зростання імпорту пелет у Японію.
Японський розворот: «існуючі проєкти — так, нові — ні»
Після аварії на Фукусімі Японія активно розвивала біоенергетику як альтернативу атомній та вугільній генерації. Це призвело до запуску понад 8,1 ГВт біомасових потужностей і ще 2,6 ГВт у стадії очікування.
Втім, у 2025–2026 роках уряд дійшов висновку, що витрати на паливо не знижуються, а економіка нових проєктів залишається слабкою. Уже скорочено субсидії для нових станцій понад 10 МВт, а позиція регулятора фактично зводиться до контрольованого згортання підтримки.
За даними Ministry of Economy, Trade and Industry, ключовий критерій — ціна палива. Якщо вона не знижується, біомаса програє конкуренцію іншим джерелам енергії.
Тиск на Drax і глобальний пелетний ринок
Drax уже експортує близько 4 млн тонн деревних гранул на рік, з яких 1,2 млн тонн припадає на Японію. Проте компанія:
- призупинила нові інвестиції у виробництво пелет у коротко- та середньостроковій перспективі;
- визнає, що канадський бізнес, орієнтований на Азію, стає «більш складним»;
- готується до скорочення виробництва електроенергії у Великобританії з 2027 року через зміну субсидій.
Показово, що зростання витрат на паливо в Японії стало системним: з 2020 року ціни на деревні гранули зросли приблизно на 50%, до 28 885 ієн/т. Уже щонайменше шість біомасових електростанцій припинили роботу, а середній рівень завантаження потужностей впав до 63% при очікуваних 78%.
Додатковим фактором невизначеності стало банкрутство у 2024 році найбільшого світового постачальника пелет — Enviva, що підірвало довіру інвесторів до галузі.
Переорієнтація Азії: менше імпорту — більше локальних рішень
Японські енергетичні компанії, зокрема Erex, дедалі більше дивляться у бік Південно-Східної Азії (Вʼєтнам, Індонезія) — не стільки як джерела дешевого палива, скільки як майданчики для локальних проєктів з біомаси та генерації вуглецевих кредитів. Це означає:
- потенційне обмеження попиту на імпортні пелети;
- збереження високих цін навіть у разі постачання до Японії;
- підвищені вимоги до якості та життєвого циклу викидів.
Що це означає для українських виробників пелет
Для України ці зміни мають стратегічне значення:
- Азія перестає бути «безмежним ринком росту». Ставка лише на Японію як драйвер експорту пелет стає ризикованою.
- Європейський ринок знову у фокусі — із жорсткішими ESG-вимогами, але більш прогнозованою політикою.
- Ціна ≠ стабільність: навіть високі котирування не гарантують довгострокових контрактів без субсидій.
- Конкуренція з альтернативами (аміак, водень, ETS-механізми) посилюється, і біомаса більше не має «імунітету» як зелена енергія.
Висновок FOREST BRIEF: японський розворот у біоенергетиці — це не локальна подія, а сигнал для всього глобального ринку деревних гранул. Для українських виробників це аргумент на користь диверсифікації ринків, переходу до контрактної моделі та глибшої інтеграції з європейськими енергетичними й промисловими споживачами, а не односторонньої орієнтації на Азію.