73
За оцінками міжнародних інституцій, повномасштабна відбудова України після війни може перевищити €400 млрд і триватиме щонайменше десятиліття. На цьому фоні питання житла переходить із категорії довгострокової політики в площину негайного реагування — мільйони внутрішньо переміщених осіб та зруйнована інфраструктура формують критичний попит на швидкі будівельні рішення.
У цьому контексті деревина поступово виходить із нішевого сегмента і розглядається як один із потенційно масштабованих інструментів відбудови.
Шведський підхід: WoodReconstruct як тест для нової моделі відбудови
Ключовим дослідницьким проєктом у цій темі є ініціатива WoodReconstruct, яку очолює Anders Roos (Swedish University of Agricultural Sciences, SLU).
Anders Roos — один із провідних європейських експертів у сфері лісової економіки та ринків деревини. Його дослідження фокусуються на:
- поведінці споживачів у сегменті дерев’яного будівництва
- розвитку ринків деревини та біоекономіки
- інтеграції сталих матеріалів у будівництво
- трансформації лісового сектору в умовах декарбонізації
У межах SLU він працює на перетині науки, політики та бізнесу, що робить його підхід до України не академічним, а прикладним — з фокусом на реальні ланцюги створення вартості.
Проєкт WoodReconstruct фінансується шведським агентством Formas і має чітко прикладну мету: оцінити, яку роль деревина може відіграти у відбудові України з урахуванням реальних обмежень — логістичних, інституційних та ресурсних.
Не імпорт рішень, а адаптація під українські умови
Одна з ключових ідей проєкту — відмова від копіювання західних моделей.
Як підкреслює Roos, ефективні рішення повинні базуватись на:
- локальній експертизі
- доступності ресурсів
- існуючих виробничих потужностях
- реальних умовах війни та післявоєнного періоду
Інакше кажучи, мова не йде про “шведські будинки в Україні”, а про створення української моделі дерев’яного будівництва.
Проєкт наразі не пропонує єдиної концепції забудови, а працює над:
- картуванням потенційних value chain
- оцінкою регіональних можливостей
- аналізом бар’єрів (регуляторних, логістичних, інвестиційних)
Чому деревина: швидкість як ключовий фактор
Головна конкурентна перевага деревини у відбудові — це швидкість.
Індустріалізоване будівництво з дерева (CLT, модульні рішення):
- скорочує строки будівництва
- дозволяє масштабувати житлові проєкти
- знижує залежність від складної логістики
- дає гнучкість у проєктуванні
Для країни з пошкодженою інфраструктурою це критично.
Водночас деревина не розглядається як універсальна альтернатива бетону чи сталі — швидше як частина комбінованої моделі.
Головні бар’єри: регуляція, сприйняття і ресурси
Попри потенціал, проєкт фіксує кілька системних обмежень:
1. Будівельні норми
Українські ДБН досі значною мірою обмежують використання деревини у багатоповерховому будівництві — подібно до того, як це було у Швеції до реформ 1990-х.
Перехід до стандартів ЄС потенційно відкриє цей сегмент.
2. Сприйняття ринку
Деревина в Україні досі асоціюється переважно з:
- приватним житлом
- дачами
- тимчасовими рішеннями
Це створює бар’єр для розвитку масового девелопменту.
3. Сировина та конкуренція за ресурс
У короткостроковій перспективі деревина використовується:
- для оборонних потреб
- для енергетики (особливо взимку)
Це означає, що питання ефективності та переробки стає критичним.
Європейський вимір: новий драйвер попиту на деревину
Відбудова України вже розглядається в ЄС як фактор, який може суттєво змінити ринок.
Аналітики вказують на потенційні наслідки:
- різке зростання попиту на будівельну деревину
- переформатування торгових потоків
- вплив на ціни у Центральній та Північній Європі
Водночас повернення до довоєнної моделі імпорту з Росії виглядає малоймовірним навіть у довгостроковій перспективі через:
- регуляторні зміни (EUDR)
- політичні ризики
- втрату довіри
Україна: шанс створити нову індустрію
Окремий стратегічний аспект — розвиток власної деревообробки.
Західні регіони України мають потенціал:
- для створення сучасних переробних кластерів
- розвитку виробництва CLT та інших індустріальних матеріалів
- інтеграції в європейські value chain
Однак темпи реалізації цього потенціалу залежатимуть від:
- інституційних реформ
- інвестиційного клімату
- політики щодо експорту сировини
За матеріалами GWMI