Попри заборону на імпорт російської березової фанери до ЄС, продукція з росії продовжує потрапляти на європейські ринки під виглядом грузинської. Розслідування iFact Georgia показало, що компанія Palati-2022, зареєстрована у Руставі у 2022 році, стала ключовим каналом постачання, використовуючи прогалини у митних процедурах.
Торговельні дані та масштаби
У 2023–2025 роках Грузія імпортувала з росії березових виробів на суму близько 45 млн дол., тоді як з інших країн – лише на 200 тис. дол.. Значна частина цієї сировини після обробки вивозилась до ЄС під маркуванням Made in Georgia. Загальний експорт фанери у країни ЄС склав майже 29 млн дол.
Найбільше відвантажень ідентифіковано до Чехії, Словенії, Португалії, Польщі та Греції. Журналісти простежили продукцію Palati у європейських складах, зіставивши дані семи міжнародних баз.
Механізм обходу санкцій
Palati-2022 має статус «авторизованого експортера», що дозволяє самостійно оформлювати сертифікати походження. Працівники компанії підтвердили можливість готувати документи без згадки про російське походження сировини. У результаті європейські покупці отримують продукцію, формально легальну, але фактично виготовлену з російської деревини.
Компанія заявляє, що 100% її виробництва йде на експорт, переважно до ЄС, а також частково до США.
Власність та зв’язки
Засновники Palati пов’язані з іншою грузинською компанією – Citadel, яка також імпортує російську фанеру, та з індонезійською структурою з непрозорими власниками. Це створює розгалужену мережу посередників, що забезпечує транзит російських товарів через Грузію.
Наслідки для ринку
- Для ЄС – це загроза добросовісним виробникам, адже на ринок потрапляє продукція з країн під санкціями, але з «легальним» сертифікатом.
- Для Грузії – ризик втрати довіри до її торгової системи та міжнародного іміджу.
Розслідування вкотре показало, що обхідні схеми з використанням зміни країни походження залишаються ключовим викликом для санкційної політики ЄС.