Польський сектор деревообробки та меблів: криза, адаптація і перспективи відновлення

Editor

Польща залишається одним із головних виробників деревини та меблів у Європі — з часткою 10 % у загальних оборотах деревообробно-меблевої галузі ЄС і стабільною 3-ю позицією серед країн-лідерів, випереджаючи Францію. Проте останні два роки стали періодом глибокої корекції.

Аналітичний звіт Bank Pekao S.A. “Trudne dziś, lepsze jutro? Sytuacja i perspektywy branży drzewno-meblarskiej” (вересень 2025) показує: сектор уже пройшов пік кризи, але повне відновлення ще попереду.


Поточна ситуація: після піку — болісна стабілізація

Європейський фон

ЄС переживає найтриваліший спад у деревообробці за останнє десятиліття. Виробництво меблів і деревини у 2024 році залишалося на 10–15 % нижчим, ніж у 2021-му, що робить сектор одним із найслабших у європейській промисловості. Причини — стагнація в зоні євро, слабкий ринок житла, висока вартість праці та втрата конкурентності перед азійськими виробниками, які покращили якість і активно витісняють європейські бренди навіть на внутрішніх ринках.

Польща: менший спад, але відчутний тиск

На цьому тлі польські виробники втрималися від глибокого падіння. Між 2021 і 2024 роками обсяги виробництва скоротилися лише на кілька відсотків — найкращий показник серед 10 провідних країн ЄС у деревообробці та другий у меблях.
У 2024-му виробництво деревини зросло на 5 %, меблів — на 2 %, а вартість продажів склала 85 млрд злотих, що на 16 % менше, ніж у рекордному 2022-му. Це означає, що ринок стабілізувався, але поки не повернувся до докризового рівня.

Найбільше постраждав сегмент пиломатеріалів, підлог і дерев’яної тари, де падіння цін і експорту сягало 30–37 %. Водночас виробники плит деревинних матеріалів продемонстрували найвищу стійкість — лише близько –15 %, що підвищило їхню частку у виробництві з 32 до 35 %.


Експорт: падіння в ЄС, зростання на Сході

Зовнішній попит залишається головним рушієм галузі — 80 % продукції йде на експорт.
Проте між 2022 і 2024 роками вартість польського експорту скоротилася на 16 %, а головна причина — спад попиту в ЄС.

  • Постачання деревини до ЄС впали на 25 %, меблів — на 12 %.
  • 86 % падіння меблевого експорту припало на Німеччину та країни Вишеградської групи (Чехія, Словаччина, Угорщина).
  • Єдиним зростаючим напрямом стали Китай (+108 %) та Україна (+41 %), що свідчить про поступову переорієнтацію польських експортерів на ринки поза ЄС.

У першій половині 2025 року з’явилися помірні ознаки стабілізації: експорт деревини зріс на 2 %, меблів залишився без змін. Попит у Західній Європі залишається слабким, але США, Скандинавія та Східна Азія демонструють позитивну динаміку.


Фінанси: найслабші маржі за десятиліття

Фінансові показники сектору свідчать про глибину кризи.

  • Прибуток нетто деревообробних і меблевих компаній у 2024 році склав лише 3,4 млрд злотих, що на 57 % менше, ніж у 2022 році.
  • Рентабельність нетто впала до 4,2 % у деревообробці та 3,1 % у меблевій промисловості — найнижчі рівні з 2010 і 2018 років відповідно.
  • 35 % деревообробних і 30 % меблевих компаній завершили рік зі збитками.
  • Інвестиції впали різко: у деревообробці — на 31 % у 2024-му і ще на 20 % у І півріччі 2025-го; у меблевому секторі — на 6 % і 13 % відповідно.

Ключовим чинником тиску залишаються витрати на працю, які у меблевому секторі становлять 22 % усіх доходів — один із найвищих показників у польській промисловості.


Ознаки відновлення: попит починає реагувати

Перші місяці 2025 року показали скромне, але помітне пожвавлення:

  • обсяги виробництва деревини зросли на 4 %, меблів — на 2 %,
  • середні ціни залишаються нижчими, але падіння сповільнилося.

Очікується, що відновлення підтримає зростання внутрішнього споживаннязниження процентних ставок і пожвавлення будівельного сектору, який прямо впливає на попит на деревину та меблі.
Зовнішні перспективи залежать від темпів зростання в Німеччині та зоні євро (прогнозовано 1–1,5 % у 2026 році), а також від нових ринків — Великобританії, Чехії, Скандинавії.


Виклики та стратегічні напрями

  1. Автоматизація і продуктивність
    Висока трудомісткість потребує масштабного впровадження технологій, роботизації та аналітики виробничих процесів.
  2. Диверсифікація експорту
    Польща має зменшити залежність від Німеччини — головного покупця. Пошук нових ринків у Британії, Скандинавії, Китаї та Україні вже демонструє результати.
  3. Екологічна трансформація та EUDR
    Нові вимоги ЄС до простежуваності деревини стануть стимулом для цифровізації галузі. Компанії, які першими адаптуються до систем EUDR і сертифікації, отримають конкурентну перевагу.
  4. Консолідація галузі
    Малі та середні підприємства втрачають стійкість. Кооперація, спільна логістика й маркетинг можуть зменшити витрати.
  5. Інвестиції у сталу сировину
    Важливими стають прозорі механізми продажу деревини, цифрові біржі та довгострокові контракти з державними лісовими структурами.

Значення для лісового сектору

Промисловість відновлюється, але потребує стабільних поставок сировини та передбачуваної лісової політики. Для цього необхідно:

  • узгоджувати обсяги заготівлі з попитом переробників,
  • цифровізувати процеси продажу (електронні торги, аналітика цін),
  • стимулювати виробництво плит і будівельних матеріалів з деревини, що показують найкращу стійкість,
  • підтримувати малі та середні деревообробні підприємства кредитними та грантовими інструментами.

FOREST BRIEF | Жовтень 2025
Підготовлено на основі звіту Bank Pekao S.A. “Trudne dziś, lepsze jutro? Sytuacja i perspektywy branży drzewno-meblarskiej”, вересень 2025.

Новини по темі