5 листопада 2025, FOREST BRIEF
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення встановити нульову квоту на експорт товарів за кодами 4401 та 4403, що фактично означає тимчасову заборону експорту паливної деревини, тріски та необроблених лісоматеріалів. Уряд пояснив цей крок необхідністю стабілізувати внутрішній ринок, забезпечити паливні потреби населення, соціальних об’єктів і ТЕЦ, а також запобігти дефіциту сировини для деревообробної промисловості.
Водночас це рішення уже викликало неоднозначну реакцію як усередині країни, так і серед європейських партнерів.
Ризик повторення торгового конфлікту з ЄС
Європейський Союз, ймовірно, розглядатиме це рішення як порушення положень Угоди про асоціацію, яка забороняє кількісні обмеження на експорт. Подібна ситуація вже траплялася у 2019–2020 роках, коли ЄС ініціював арбітраж проти України через мораторій на експорт кругляка. Арбітражна група тоді підтвердила, що заборона суперечить угоді, а Україна опинилася під політичним тиском скасувати її.
Новий крок уряду — навіть якщо він тимчасовий і обґрунтований економічними потребами — може відкрити новий раунд консультацій або арбітраж у межах Угоди про асоціацію. Брюссель може вимагати пояснень, ініціювати перемовини, а в разі їх безрезультатності — застосувати механізм вирішення спорів із можливим призупиненням торгових пільг для України.
Політичний контекст: складна дипломатична позиція
Рішення КМУ збігається у часі з підготовкою нової рамкової угоди про продовження автономних торговельних преференцій для України після 2025 року. Будь-які кроки, які ЄС може розцінити як відкат у сфері вільної торгівлі, ризикують ускладнити ці переговори.
Окремо варто врахувати й політичний фон: Єврокомісія нині перебуває під тиском власних деревообробних і енергетичних асоціацій, які домагаються пом’якшення умов Регламенту EUDR та водночас потребують стабільного постачання біосировини. Українська «нульова квота» може бути інтерпретована як удар по «зелених ланцюгах постачання», що несе іміджеві ризики.
Баланс між внутрішньою стабільністю та зовнішньою довірою
ЄС навряд чи залишить це без реакції. У кращому випадку — це буде формальне застереження і консультації; у гіршому — черговий торговельний спір.
Для українського уряду ключовим завданням стане зберегти довіру партнерів, одночасно захищаючи внутрішній ринок і енергетичну безпеку.
FOREST BRIEF продовжує стежити за розвитком подій і позицією Європейського Союзу щодо української політики в лісовому секторі.