Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року, величезна територія колишнього водосховища на півдні України перетворилася на глибоку екологічну рану. Але вже за два роки на висохлому дні з’явився новий масив лісу — майже 30 км завдовжки та 2 км завширшки. Це унікальний випадок, коли природа миттєво відгукнулась на катастрофу, але чи справді це ознака відродження?
Ліс на дні водосховища
Від Каховки до Нікополя тепер тягнеться густий самосів дерев: тополі, осики, верби — деякі з них уже сягають 2–3 метрів заввишки. Висихання мулу та зниження рівня солей створили ідеальні умови для швидкої колонізації території. Частина цієї зеленої смуги вже виконує функції буферної зони, що затримує пил, охолоджує місцевість і слугує новим середовищем для птахів.
Втім, це відродження — лише зовнішній шар набагато складнішого процесу.
Приховані ризики
Головне питання, яке ставлять екологи: чи безпечний цей новий ліс? Протягом десятиліть у водосховище потрапляли відходи від сільського господарства, промисловості та енергетики. Тепер ці осади — відкриті й активно всмоктуються кореневими системами молодих дерев. Дослідники говорять про «екологічну бомбу сповільненої дії»: на поверхню можуть піднятися токсичні речовини, включно з важкими металами та залишками агрохімікатів.
У деяких зонах вже зафіксовано аномально високий вміст кадмію, свинцю та миш’яку в ґрунті. Біологи також попереджають, що швидкий ріст рослинності може приховати довгострокові загрози — наприклад, біоакумуляцію токсинів, які потраплять у харчовий ланцюг через травоїдних тварин та птахів.
Новий ландшафт, нові дилеми
На тлі триваючої війни відсутній системний моніторинг чи стратегія поводження з цим ландшафтом. Екологи й місцеві активісти наголошують: без наукової оцінки та управління ця зона може або стати джерелом сталого відновлення, або перетворитися на токсичний регіон із небезпекою для довкілля та людей.
Разом з тим, цей приклад є наочним свідченням здатності природи до спонтанного відновлення — навіть на території, зруйнованій техногенною та військовою катастрофою.
Повна версія англомовного матеріалу — на The Guardian.