Сукупні викиди парникових газів, пов’язані з війною в Україні, сягнули майже 230 млн тонн. Лише за останній рік – 55 млн тонн, з них майже третина спричинена лісовими пожежами. Пише The Guardian.
Аналіз, оприлюднений до третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ, свідчить: за три роки війни бойові дії та пов’язані з ними наслідки призвели до викиду близько 229,7 млн тонн CO₂-еквівалента. Із них 16,9 млн тонн – лише за останній рік – пов’язані з масштабними ландшафтними пожежами, зокрема в лісах на сході України.
За словами Леннарда де Клерка, керівника ініціативи Initiative on Greenhouse Gas Accounting of War, 2024 рік вирізнявся надзвичайно посушливим і спекотним літом, що спричинило різке зростання кількості пожеж. За рік вигоріло 92 100 гектарів, що в понад два рази перевищує середній показник 2022–2023 років (38 300 га).
«Ми спостерігали 20–25 разів більше пожеж, ніж у довоєнний період останнього десятиліття. Особливо у східних регіонах, де поєдналися спека, посуха, бойові дії та неможливість оперативного гасіння пожеж», — зазначає де Клерк.
Основні причини — військові табори, вибухи дронів та боєприпасів, а також відсутність доступу пожежників. Пожежі часто починаються з невеликого вогнища й швидко переростають у масштабні, які вже неможливо зупинити.
Важливим екологічним аспектом є втрата лісів як поглиначів вуглецю. За оцінками, відновлення таких екосистем може тривати від 40 до 60 років.
Джерела викидів
У своєму дослідженні де Клерк та його команда врахували:
- викиди від бойових дій (танки, літаки, боєприпаси, фортифікації) — 82,1 млн тонн (36% від загального обсягу);
- відновлення зруйнованої інфраструктури — 62,2 млн тонн (27%);
- ландшафтні пожежі, зокрема лісові — 49 млн тонн (21%);
- авіаційні обльоти території конфлікту — лінійні викиди;
- переміщення біженців — переважно в перший рік війни;
- енергетична інфраструктура, зокрема інцидент із Nord Stream у вересні 2022 року.
У перший рік основну частину викидів спричинили масштабні руйнування цивільної інфраструктури — лікарень, будинків, доріг. На другий і третій рік фронт стабілізувався, тож темпи руйнувань знизились.
Проблема обліку військових викидів
Де Клерк підкреслює, що найменш достовірною є інформація про викиди з боку військових, оскільки армії не розкривають дані. Тому дослідники використовують проксі-розрахунки, засновані на середньому використанні пального солдатом та даних про постачання пального з Росії.
Дані для дослідження збирались із різних джерел:
- офіційна статистика України щодо руйнувань;
- супутникові дані про пожежі;
- інформація з платформ типу FlightRadar;
- відкриті джерела з відстеження вантажів.
Глобальний контекст: військова діяльність і клімат
Де Клерк, який понад 25 років займається аналізом викидів, заявляє: зростання інвестицій у військову сферу у світі призводить до того, що військовий сектор вже відповідальний за 5,5% глобальних викидів — і ця частка може зростати.
«Якщо держави збільшують оборонні бюджети з 2% до 5% ВВП, викиди можуть щонайменше подвоїтись. Лише один винищувач F-35 витрачає величезну кількість керосину на один виліт», — підкреслює дослідник.