Глобальні ланцюги постачання і досі не готові до EUDR: чому зволікання може коштувати ринку мільярди

Editor

Попри багатомісячні дискусії та зростаючу міжнародну обізнаність, значна частина світових ланцюгів постачання залишається неготовою до впровадження Регламенту ЄС щодо боротьби з вирубкою лісів (EUDR). Хоча Брюссель і продовжив окремі терміни виконання, вимоги залишилися незмінними — а більшість компаній досі не має чіткого плану дій.

Регламент уже «на порозі»

Початкова дата застосування EUDR — 30 грудня 2024 року — була відома майже всім учасникам ринків деревини, сої, кави, какао, пальмової олії та великої рогатої худоби. Проте навіть із річним відтермінуванням ключові гравці у світових ланцюгах постачання, включно з частиною європейських імпортерів, виявилися неготовими.

У країнах-виробниках з Південно-Східної Азії (Індонезія, Малайзія, В’єтнам), Латинської Америки (Бразилія, Колумбія, Перу), Африки (Кот-д’Івуар, Гана, Камерун) та Східної Європи (Україна, Сербія, Боснія і Герцеговина) значна частина операторів і досі сприймає EUDR як «майбутню подію», а не реальність, що вже настала.

Деякі великі агропромислові компанії очікують додаткових політичних узгоджень або технічних роз’яснень, а дрібні фермерські господарства та малі деревообробні підприємства просто не мають ресурсів для створення систем належної перевірки походження продукції.

Слабкі ланки — на всіх рівнях

Складність світових ланцюгів постачання — головний виклик. У секторах деревини, кави, какао та пальмової олії часто використовується розгалужена мережа постачальників, посередників і локальних виробників, де:

  • документація неповна або суперечлива;
  • рівень простежуваності низький;
  • дані про використання землі відсутні або ненадійні.

Особливо проблемною є ситуація в регіонах, де немає доступу до супутникових знімків, верифікованих земельних реєстрів чи цифрових інструментів для картографування історії землекористування. Наприклад:

  • в Індонезії та Малайзії дрібні виробники пальмової олії не можуть забезпечити повну геолокацію плантацій;
  • у Бразилії та Парагваї фермери, що вирощують сою, часто мають лише часткову або застарілу кадастрову інформацію;
  • в Україні та країнах Балкан частина лісгоспів не інтегрувала електронні системи обліку за європейськими стандартами.

Відтермінування ≠ вирішення проблем

Додатковий рік не дав ринку більшої ясності. У більшості секторів так і не створено спільних платформ або відкритих систем, які б спростили виконання вимог для малих і середніх підприємств.

Пілотні проєкти з простежуваності, які запускають у Латинській Америці (BVRio, AgroSatélite), Африці (Trase Africa) та ЄС (EFI’s Trace4EU), поки що не масштабовані та недоступні для більшості постачальників. Навіть у добре організованих секторах, як-от лісове господарство Латвії чи Фінляндії, зберігаються сумніви, чи вдасться інтегрувати всі дрібні господарства у спільну систему простежуваності до кінцевого терміну.

Що вже зроблено в Україні

ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (ЛІАЦ) працює над об’єднанням усієї ключової інформації про ланцюжок походження деревини в єдиному цифровому середовищі. Цей інструмент має стати головним сервісом для бізнесу в умовах дії Регламенту ЄС щодо боротьби зі знелісненням (EUDR), який набуде чинності 30 грудня 2025 року. Про це повідомив генеральний директор ЛІАЦ Гамлет Погосян під час круглого столу «EUDR: Збір геокоординат ділянок заготівлі та офіційне затвердження механізму трансферу координат», організованого Комітетом ВР з питань економічного розвитку та Федерацією роботодавців України.

Новий функціонал для відповідності EUDR

  • Можливість внесення геокоординат ділянок заготівлі при оформленні лісорубного квитка через портал «Екосистема».
  • Публічний доступ до координат на сайті ЛІАЦ та можливість їх експорту.
  • Додавання геоданих до всіх виданих цифрових лісорубних квитків за будь-який період.
  • Розширення цифрового кабінету контрагента в ЕОД:
    • доступ до координат для кожної придбаної партії деревини;
    • формування звітів за ТТН, квитками, ділянками, лісокористувачами;
    • завантаження геоданих у форматі GeoJSON, сумісному з інформаційною системою ЄС;
    • пошук і завантаження витягів із ТТН, згодом – лісорубних квитків та сертифікатів.

Наступні кроки

  • Глибока модернізація цифрового кабінету – створення зручного сервісу з усією інформацією, яку вимагатимуть європейські партнери та контролюючі органи.
  • Інтеграція з даними ВО «Укрдержліспроект» – таксаційні описи, адміністративні межі, тематичні шари, необхідні для EUDR.
  • Переклад публічних реєстрів англійською для іноземних користувачів.
  • Проведення воркшопів для експортерів щодо використання нового функціоналу.

«Ми хочемо, щоб бізнес мав повний і зручний доступ до всіх даних про походження деревини, включно з картографічним розміщенням ділянок. Це вимога EUDR, і ми забезпечимо інструменти для її виконання», — наголосив Гамлет Погосян.


За матеріалами GWMI

Новини по темі