35
4 травня 2026 року Європейська комісія представила звіт до Європейського парламенту та Ради ЄС щодо спрощення застосування Регламенту ЄС 2023/1115 про продукцію, пов’язану зі знелісненням та деградацією лісів. Документ підготовлено після змін до EUDR, ухвалених у грудні 2025 року, які передбачили додатковий перегляд адміністративного навантаження на бізнес, зокрема на мікро- та малих операторів — фермерів, лісовласників і первинних виробників.
Головний сигнал звіту для ринку: Єврокомісія вважає вже запроваджені та нові заходи достатніми для істотного зменшення бюрократичного навантаження і не пропонує нових змін до базового тексту регламенту. Це означає, що бізнесу варто виходити з чинного календаря: основне застосування EUDR для більшості компаній має розпочатися 30 грудня 2026 року, а для більшості мікро- та малих операторів — 30 червня 2027 року.
Що саме спрощує Єврокомісія
У звіті ЄК наголошує, що регламент уже двічі переглядався — у 2024 та 2025 роках. Новий пакет не скасовує логіку EUDR, але змінює практичну модель адміністрування. Найважливіша зміна — перехід від системи, у якій багато учасників ланцюга мали подавати власні декларації належної перевірки, до моделі, де ключова відповідальність покладається на першого оператора, який вводить продукцію на ринок ЄС або експортує її з ЄС.
Downstream-оператори та трейдери більше не повинні самостійно подавати декларації належної перевірки в інформаційну систему. Їхня роль здебільшого зводиться до збору та зберігання релевантної інформації, зокрема реєстраційних номерів декларацій, якщо вони отримують їх від попереднього учасника ланцюга. Єврокомісія прямо описує цю функцію як пасивну: downstream-компанія не повинна активно розслідувати весь ланцюг постачання, якщо не має обґрунтованих підстав підозрювати невідповідність.
Для мікро- та малих первинних операторів запроваджується ще м’якший режим. Замість регулярного подання декларацій при кожному розміщенні продукції на ринку вони зможуть подавати одноразову спрощену декларацію. Для лісового сектору це може бути особливо важливо у країнах із великою кількістю дрібних власників або кооперативних форм організації. ЄК також уточнює, що асоціації, кооперативи або уповноважені представники зможуть подавати інформацію від імені окремих лісовласників чи виробників.
Менше витрат, але не менше вимог до простежуваності
За оцінкою Єврокомісії, сукупний ефект спрощень має знизити щорічні витрати компаній на виконання вимог EUDR приблизно на 75% — з орієнтовних 8,1 млрд євро до 2 млрд євро на рік. Ця оцінка стосується регулярних операційних витрат на комплаєнс і не включає одноразові витрати на запуск внутрішніх IT-систем, навчання персоналу або перебудову процедур у компаніях.
Однак для експортерів важливо не сприймати це як «послаблення EUDR» у широкому сенсі. ЄС не відмовляється від вимоги простежуваності. Навпаки, Брюссель робить акцент на тому, щоб система була менш бюрократичною, але придатною до практичного контролю. Це означає, що для виробників деревини, пиломатеріалів, плитної продукції, меблів та інших товарів із групи 44 УКТ ЗЕД ключовим залишиться питання доказової бази: походження сировини, законність заготівлі, геолокаційні або інші ідентифікаційні дані, документи постачання та зв’язок між сировиною і готовою продукцією.
Окремо Єврокомісія уточнює підхід до перевірки законності. Інформація про відповідність законодавству країни походження має бути пропорційною рівню ризику: детальніші докази очікуватимуться насамперед у ланцюгах постачання з підвищеним ризиком. Для країн або регіонів із низьким ризиком підхід має бути простішим, якщо немає ознак потенційної невідповідності.
Інформаційну систему EUDR перезапустять у червні
Один із ключових блоків звіту стосується інформаційної системи EUDR. Після змін до регламенту її мають оновити з урахуванням нових ролей операторів, спрощених декларацій, API-функціоналу та можливості групування номерів декларацій належної перевірки.
Єврокомісія планує поетапне повторне відкриття системи у червні 2026 року — як для навчального, так і для робочого середовища. Подальші оновлення мають з’явитися влітку та до дати фактичного застосування регламенту.
Для великих експортерів і торговельних компаній це означає, що друга половина 2026 року фактично стане періодом тестування процедур. Компаніям, які працюють з ЄС, варто не чекати грудня, а вже заздалегідь перевіряти, чи можуть їхні внутрішні системи обліку, документообігу та простежуваності забезпечити ті дані, які вимагатиме європейський імпортер.
Зміни у товарному охопленні
Разом зі звітом Єврокомісія винесла на громадське обговорення проєкт делегованого акта щодо уточнення товарного охоплення EUDR. Йдеться про горизонтальні винятки та технічні уточнення, які мають прибрати з-під дії регламенту товари, що не несуть реального ризику знеліснення або створюють непропорційне навантаження.
Серед запропонованих винятків — зразки для тестування, використані та second-hand товари, відходи, окремі пакувальні матеріали, інформаційні та маркетингові матеріали. Водночас ЄК пропонує включити деякі downstream-продукти, щоб уникнути перенесення ризиків у перероблені товари.
Для деревини важливо уважно стежити саме за деталями Annex I. Навіть якщо частина пакування або окремих технічних позицій буде виведена з-під дії EUDR, основна логіка для продукції з деревини не змінюється: товари, виготовлені з релевантної сировини, залишаються у фокусі регламенту.
Нові інструменти для торгівлі: реєстри законодавства та сертифікацій
Єврокомісія також планує створити два окремі репозитарії: один — із релевантним законодавством країн-виробників, другий — із сертифікаційними схемами, які можуть використовуватися у межах EUDR. Їх мають запустити до початку застосування регламенту в грудні 2026 року.
Для України це може бути критично важливим напрямом. Якщо українське законодавство, документи походження деревини, системи електронного обліку, сертифікаційні механізми та галузеві процедури будуть зрозуміло представлені для європейських операторів, це може знизити транзакційні витрати для імпортерів і підвищити довіру до української продукції.
Фактично йдеться про конкуренцію не лише між компаніями, а й між національними системами доказовості. Ті країни, які зможуть швидше надати зрозумілу, цифрову та верифіковану інформацію про законність походження продукції, отримають перевагу на ринку ЄС.
Що це означає для України
Для української деревообробної галузі звіт Єврокомісії має подвійне значення.
З одного боку, він знижує ризик надмірного адміністративного хаосу для європейських імпортерів. Якщо downstream-компанії в ЄС не будуть змушені дублювати декларації та проводити повну перевірку всього ланцюга, це може полегшити торгівлю з постачальниками з третіх країн, зокрема з України.
З іншого боку, відповідальність фактично концентрується на початковому етапі ланцюга — там, де продукція вперше потрапляє на ринок ЄС. А отже, європейський імпортер вимагатиме від українського експортера повний пакет даних ще до ввезення товару: документи походження, підтвердження законності заготівлі, інформацію про ділянки походження сировини, зв’язок між партіями деревини та готовою продукцією.
Тому головний висновок для українського ринку простий: EUDR не скасовують і не відкладають у політичному сенсі. Його роблять більш керованим для бізнесу. Але вимога прозорості походження деревини залишається центральною.
Для України це аргумент на користь прискорення роботи над єдиною доказовою інфраструктурою для експорту деревини та виробів з неї: цифровими документами походження, прозорим обліком руху сировини, зрозумілою системою сертифікації та комунікацією з європейськими імпортерами. У новій моделі EUDR виграватимуть не ті постачальники, які просто мають товар, а ті, хто може швидко й переконливо довести його легальне та бездефораційне походження.