В українській деревообробній галузі дедалі гострішою стає проблема дисбалансу між реальною якістю сировини та ціною, що формується на біржових торгах. Особливо це стосується круглих лісоматеріалів дуба низьких категорій якості («С» та «D»), де спостерігаються випадки необґрунтованого зростання вартості у два-три рази від економічно виправданого рівня.
Причини — системні. На торги за ці сортименти (дуб «С» та «D») нерідко заявляються виробники, які в реальності не використовують деревину цих категорій (наприклад, підприємства, що працюють виключно з високоякісним матеріалом для виробництва строганого шпону). У ході торгів вони підвищують ціну, а після перемоги або намагаються змінити умови щодо якості, або взагалі відмовляються від непотрібної їм партії.
Наслідок — справжня низькоякісна деревина залишається на складах продавців, накопичується і втрачає технічні характеристики, фактично перетворюючись на дров’яну. Це означає прямі збитки для лісогосподарських підприємств і вимушені простої для деревообробних компаній, які реально працюють із цим ресурсом.
Чому потрібні «огляди» партій перед торгами
Ідея, яку дедалі активніше підтримує бізнес, полягає у запровадженні продажу деревини лише підготовленими та сформованими партіями із чітким фіксуванням фактичної заготівлі та якісних характеристик. Потенційний покупець має бачити реальний товар і розуміти, що він купує конкретну партію — без можливості «передомовитись» після аукціону.
Такий підхід:
- Сформує ринкову, а не спекулятивну ціну;
- Скоротить залишки на складах та запобігатиме псуванню ділової деревини;
- Зменшить корупційні ризики через неможливість маніпуляцій із якістю;
- Забезпечить стабільне завантаження деревообробних потужностей за рахунок реального доступу до потрібної сировини.
Очікування від регулятора
Бізнес прямо сигналізує: механізм попередніх оглядів партій і продажу «під фактичну заготівлю» круглих лісоматеріалів дуба низьких категорій якості («С» та «D») має бути закріплений на рівні регламентів торгів та підкріплений можливостями і реалізацією таких умов всіма учасниками процесу. Це потребує рішення від Державного агентства лісових ресурсів України та підпорядкованих структур, адже без єдиного підходу в масштабах країни ефект буде точковим.
Запровадження таких правил не лише стабілізує ринок, а й продемонструє готовність держави реагувати на запити виробників, роблячи торги з продажу необробленої деревини більш прогнозованими та ефективними.