Будівництво з дерева до межі висотності: глобальні тенденції та можливості для України

Editor

1 грудня 2025, FOREST BRIEF

Світове багатоповерхове дерев’яне будівництво переживає стрімке зростання. Масивна деревина (mass timber), CLT-панелі та нове регуляторне середовище відкривають можливість зводити будівлі не лише середньої, а й високої поверховості. У низці країн дерев’яні будинки сягають 12–25 поверхів, а нормативи постійно оновлюються. На цьому тлі Україна, попри значний лісовий потенціал, поки не має регуляторної рамки, здатної забезпечити появу таких проєктів.


Глобальний прорив: як країни відкривають висотне будівництво з дерева

Німеччина: імпульс після прийняття MHolzBauRL

У квітні 2025 року офіційно опублікована Model Timber Construction Guideline (MHolzBauRL) — модельна настанова, яка дозволяє проєктувати будівлі з дерева до межі висотності без відхилень і додаткових погоджень.
Це означає:

  • дерев’яні будинки до класу GK5 (≈ 22 м) можуть зводитися на стандартних умовах;
  • пожежні вимоги стандартизовано та уніфіковано для всіх федеральних земель;
  • CLT стає повноцінно визнаним конструктивним матеріалом.

На практиці це відкриває можливості для серійного будівництва багатоповерхових будинків з масивної деревини — житлових, офісних, громадських.

Скандинавія: світові лідери

У Швеції, Норвегії та Фінляндії дерев’яні будівлі вже давно досягли висотності:

  • Mjøstårnet (Норвегія, 85,4 м, 18 поверхів) — один із символів мас-таймбер-революції.
  • Sara Kulturhus (Швеція, 75 м) — культурний центр, збудований переважно з CLT та LVL.

Скандинавські країни працюють з деревом як із ключовим інструментом декарбонізації: швидке будівництво, низькі викиди CO₂, заміна цементу й сталі у частині конструкцій.

Австрія та Швейцарія: інтеграція в міське середовище

Тут масове дерев’яне будівництво стало нормою. У Відні та Цюриху реалізуються квартали з 6–12-поверхових дерев’яних будинків. Місцеві норми дозволяють дерев’яні конструкції до 28 м, а пожежні вимоги давно адаптовані під CLT.

Північна Америка: ринок мас-таймбер зростає найшвидше

США та Канада після оновлення International Building Code (IBC 2021–2024) дозволили дерев’яні будівлі

  • до 12 поверхів без спеціальних погоджень,
  • окремі типи конструкцій — до 18 поверхів із підвищеною вогнестійкістю.

За оцінками WoodWorks, у США у 2025 році реалізується понад 2 000 мас-таймбер-проєктів.


Де переваги? Чому мас-таймбер стає майбутнім міст?

1. Екологічність та зниження CO₂

Деревина зберігає вуглець, а виробництво CLT у 4–5 разів менш енергомістке, ніж сталі та бетону.

2. Швидкість зведення

Будинок у 10–12 поверхів монтують за 10–14 тижнів: елементи збираються як конструктор.

3. Легші конструкції

Масивна деревина важить у 3–5 разів менше бетону, що:

  • зменшує навантаження на фундамент,
  • відкриває можливості реконструкції старих будівель,
  • дозволяє надбудови у щільній міській забудові.

4. Пожежна безпека вирішена технологічно

CLT і LVL набирають вуглецевий шар, який уповільнює обгорання.
Сучасні норми гарантують R90–R120 навіть для високих будівель.


Що потрібно Україні, щоб запустити мас-таймбер-будівництво

  1. Прийняти українську модельну «Настанову з дерев’яного будівництва», аналог MHolzBauRL.
  2. Внести зміни в ДБН щодо пожежної безпеки та матеріалів.
  3. Сертифікувати CLT та LVL у національній системі.
  4. Запустити пілотні проєкти — наприклад,
    • 6–8 поверхів — Львів, Закарпаття, вузли мас-таймбер-виробництва;
    • 10–12 поверхів — Київ, Івано-Франківськ, Дніпро.
  5. Створити державну програму стимулювання низьковуглецевого будівництва.

Новини по темі